Мoвнo-кyльтypний гoлoкocт нa зeмлi мoїx пpaщypiв

А правда наша ще і досі бранка. Не відвертайся. І чоло не морщ. Моя земля – повія. І повстанка! Як гріх і святість, блискавка і дощ! Віками платимо за блуд оцей… (А. Листопад) Велика частка мого особистого дитинства та трохи старших років промайнула на Сумщині у селі Грабовське, або, як по-колишньому, то село Пушкарне Краснопільського повіту. На краю села, де […]

Поділитися цим:
Loading Likes... Читати далі »

Xaти мoгo дитинcтвa

Я народилася в місті Харкові, а шкільні мої роки, за винятком першого класу, пройшли в місті Макіївка Донецької області. Однак, моя дитинна пам’ять рясніє спогадами не тільки про ці великі промислові міста України, які я впізнаю навіть по запаху, а ще й про зелений і дуже благодатний куточок на Землі, – село, в якому з’явилася на світ моя, бабушка Василиса, […]

Поділитися цим:
Loading Likes... Читати далі »

Cьoгoднi в нaшиx xaтax пaxлo «жaйвopoнкaми», a зaвтpa ми пoчyємo їx щeбeтaння бiля coнця…

Сьогодні свято Сорока Святих. Сьогодні в багатьох наших хатах пахло особливими коржиками – «жайворонками» та іншим «птаством». І хоч ще вчора (а нинішня зима таки «постаралася») припікали майже «колимські» морози, але сьогодні вже запахло весною. І не в останню чергу – від отих рукотворних «жайворонків»… З нагоди свята пропонуємо роздум-спогад на цю щемливу тему (і не тільки, і навіть не […]

Поділитися цим:
Loading Likes... Читати далі »

Iвaнo-Кyпaльcькi зaбaвки

Івано-Купальські забавки (слово під час Полярного дня на 69-й паралелі про чудодійну українську Купальську ніч) Ніч з 6 на 7 липня – це чарівна ніч, бо саме вона захоплює нас в полон чудодійного свята – Івана Купала. Багато етнографів занотувало для нас та наших нащадків обряд святкування цього й насправді чаклунського та заворожуючого своєю самобутньою неповторністю звичаю наших далеких пращурів. […]

Поділитися цим:
Loading Likes... Читати далі »

Фapиceйcький пoпiл Нeoпaлимoї Кyпини (чacтинa дpyгa)

Фарисейський попіл Неопалимої Купини Цей випадок я пригадала не з приводу того свята, а саме з тих міркувань, з чого власне й почала писати цю статтю. Так, так, з міркувань про Батурин. Бо одні представники нашої титульної української нації, денно й щоніч копали рови навкруг фортеці, а «дехто» підкидував хмизку і намостирював гребельку… Одні палили з гармат, що була над […]

Поділитися цим:
Loading Likes... Читати далі »
1 2 3