Бесіда з Краснопільським селищним головою Хомічовим І.П. стосовно перспективи добровільного об’єднання громад

Громадський портал Краснопілля пропонує до Вашої уваги основні моменти бесіди з Краснопільським селищним головою Хомічовим І.П.  стосовно перспективи добровільного об’єднання громад.

Відразу відчувається, що тема об’єднання громад доволі актуальна для очільника Краснопільської громади і основним лейтмотивом бесіди була думка про необхідність розробки та презентації чіткого перспективного плану з наявністю фінансових розрахунків і аналізу попередніх років, щоб з такими планами можливо було вийти на громадське обговорення.

Наша бесіда мала кілька окреслених питань і питання які виникали по ходу діалогу.

Діалог проходив у вільній формі роздумів на тему.

 

Чому після проведення місцевих виборів знову виникає питання добровільного об’єднання громад?

 

Я би не сказав, що саме після місцевих виборів це питання виникло, воно  піднімалося і раніше, і  вважаю донині  на часі і залишається актуальним.  Ми маємо  у спадку від комуністичного минулого дуже розгалужену систему територіальної організації влади, і як показує європейський досвід, вона не зовсім дієва, а  в умовах, коли немає  сучасних засобів комунікацій, розгалуженої інфраструктури, якісних доріг, вона взагалі не ефективна. Адже це не нормально, коли людині за кожною довідкою потрібно їхати  в районний центр або навіть і  в обласний.  Систему дійсно потрібно  реформувати і робити більш доступною до людей.

Коли було перше обговорення цього питання за участю сільських та селищних голів і розглядалася перспектива  проведення добровільного об’єднання громад, то спочатку виглядало реальним і логічним було б зробити три громади в районі.

Наприклад:

Одну громаду на базі  Миропілля,  друга на базі Краснопільської селищної ради, а третя на базі Мезенівки чи Славгорода. Це міг  би бути умовно перший етап, щоб люди об’єдналися і зрозуміли що в цьому є користь.  Можливо згодом ці три громади об’єдналися знову в одну. Взагалі нічого не потрібно робити,  рубаючи з плеча. Є певні умови.  Потрібно, щоб громада налічувала близько дев’яти тисяч людей, було 20-25 кілометрів до центру громади і все це було б реально здійснити, але фінансові розрахунки говорили про те, що коштів на три громади все рівно не вистачить. Адже це означало, що необхідно було б створювати у кожній громаді свої казначейства, управління фінансів, свою міліцію інші структурні підрозділи ідентичні відділам адміністрації. Тобто всю структуру, яка нині є в районі необхідно створювати у цих громадах. Ясно, що для цього потрібна наявність фахівців, приміщення, фінанси. Стало зрозуміло, що Краснопільському району створити три громади не під силу. На районному рівні з початку дійшли до згоди, що буде одна громада, залишається наявна структура,і тим більше, що у Краснопіллі є приміщення. Але, в свою чергу не витримуються вимоги, щодо відстані до центру та кількості жителів, велика проблема з відсутністю доріг та  відповідного забезпечення сучасними засобами телекомунікацій. Проаналізувавши всі ці проблемні питання, на якомусь етапі пішло навіть певне відторгнення такої ідеї. Дехто виявляв бажання приєднатися до Сумського району, що іноді виглядало цілком логічно, розгоралися  різні дискусії, які загрожували поділу району на частини. Пізніше заспокоїлися на тому, що питання дійсно не повністю вивчене і потребує аналізу.

На сьогодні коли вже є приклад створення в Глухівському районі однієї об’єднаної громади і є певний досвід, який ця громада напрацювала, набила гулі ми знову повертаємось до цього питання, готові вивчати досвід, адже його все рівно потрібно вирішувати, але воно також потребує ретельного вивчення.  Щоб людям щось запропонувати потрібно чітко знати,  якщо громада здатна власними зусиллями утримати сама себе то які проблеми?  Але фінансові розрахунки показують, що поки що це не можливо.

Тоді попутно ще одне питання – чи є можливості Краснопілля утримувати самостійно Краснопільську громаду?

Якщо розглядати питання в такому ракурсі, Краснопільська громада поки що не є самодостатньою. Хоча вона налічує 8700 чоловік населення ми  могли б теоретично залишить одну Краснопільську громаду і нікого не приєднувати, але це не буде об’єднання громад.  Це скоріш всього виглядатиме , як роз’єднання, і такий крок навіть не обговорюється.  Якщо ми приєднаємо  два  чи навіть три фінансово незабезпечених населених пунктів, ситуація не буде кращою.

Адже  дуже важливо враховувати, що якщо ми відокремлюємось від району і створюємо свою громаду, то ми повинні створювати свою обслуговуючу структуру .  А це додаткові кошти – окрема Краснопільська громада теж не виживе сама, бо ми на сьогодні користуємося спільною структурою району, яка нас обслуговує. У нас єдиний вихід – це таки одна об’єднана громада в районі, але з не популярними рішеннями пов’язаними з оптимізацією певних закладів –  зменшенням шкіл можливо і  садочків і таке інше.

Хто ініціює на сьогодні у Краснопіллі та Краснопільському районі питання добровільного об’єднання громад і з якою метою?

На сьогодні  голова рай адміністрації  вийшов з ініціативою запросити до нас представників громади Глухівського району, які вже набули досвіду створення громади. Є домовленість про обмін досвідом, але слід враховувати що там об’єдналися лише чотири сільські громади, а не весь район. Ми хочемо послухати як у них йдуть справи, чи вистачає ресурсів забезпечувати самих себе. Звичайно перші громади які об’єднуються отримують допомогу від держави. Не хотілося б, щоб ми стрибнули на останню сходинку останнього вагону і затягнули з об’єднанням і  попали в число тих добровільних об’єднань, для яких вже допомоги  ні держави. ні європейських коштів  не вистачить. Тому я за те, щоб громади об’єднались, ми виносили на сесію це питання. За час, який пройшов ще жодна сільська рада не написала нам листа з повідомленням, що вони виявляють бажання приєднатися . Поки немає офіційний рішень ми не можемо говорити про початок процесу приєднання цих громад. Після того як вони б прийняли такі рішення ми б зустрілися з головами сільських рад, переглянути баланс кожної сільської ради, проаналізували всі витрати, визначили що може бути зайвим баластом,  що ми будемо мати в результаті об’єднання і куди направляти кошти в першу чергу. Все має бути продуманим. На сьогоднішній день ми повторно направляємо такі звернення.

Які населені пункти бажають чи планують об’єднатися з Краснопільської громадою і чи можна вважати ці громади депресивними?

 При плануванні об’єднавчого процесу на першому етапі на три громади, до нас мала б приєднатися Покровка, Хмелівка, Угроїди. Ми пропонували і Самотоївці, але все було призупинено знову таки можливостями самим себе утримувати.  Тому згодом була винесена пропозиція всім об’єднуватись в одну громаду.  Хмелівка знаходиться на дотаціях, Угроїди, Покровка теж отримують дотації. Коли об’єднається чотири жебраки то не буде одного багатого.  Все рівно доведеться у разі об’єднання громад суттєво урізати витрати. Постануть питання закриття певних сільських шкіл, довозу дітей, особливо враховуючи завантаження Краснопільської школи лише на 50 відсотків. І тут одразу виникнуть конфліктні питання серед людей, пов’язані з закриттям в селах шкільних закладів. Люди не готові до цього.  Паралельно потрібно пропонувати людям вихід зі складних ситуацій, що будуть пов’язані з процесом об’єднання.

Ніхто ще не хоче  рахувати гроші громади, бо велика частка людей ще згадують той період, коли хліб коштувала 16 копійок, була планова економіка і затратний механізм нікого не хвилював. Люди мають  почати рахувати кошти громади, як свої власні.  Наприклад, якщо утримання однієї дитини у шкільному  закладі обходиться  бюджету приблизно шістнадцять тисяч гривень на рік, а держава виділяє лише вісім, то для того щоб заклад утримувавсь  вісім тисяч  людина повинна додати своїх. Тоді будь ласка нехай заклад функціонує. Ясно що на це ніхто не піде і люди будуть проти.

 

Які ризики існують в результаті об’єднання громад?

 

Ризики звичайно існують в ситуації яка склалася на сьогодні. Якщо буде одна громада то ще є шанс на більш-менш достойне існування, але якщо ми приєднуємо депресивні громади без реального плану економічного розвитку – ми падаємо ще нижче.  Громадяни будуть вимагати покращення в результаті об’єднання і ми маємо великий шанс повернутися до роз’єднання, але з наявним кризовим фактором.  Якщо на даний момент у нас був би дійсно хороший інтернет, дороги, достойне медичне забезпечення і щоб староста на місці мав змогу видати всі необхідні  довідки, документи, у електронному вигляді проводити розрахунки то це було б краще, не потрібно було б їхати до Краснопілля і на місці людина отримала б усі послуги, то це звичайно є покращення. А до приведення елементів інфраструктури в належний стан потрібні кошти,  а дадуть кошти нам лише після об’єднання. Хоча на мою думку держава повинна була б діяти навпаки. Зробити добру інфраструктуру, налаштувати телекомунікації покращити якість інших послуг і тоді створилися б реальні умови для об’єднання.  Але потрібно звичайно враховувати і об’єктивний фактор, що у нас іде війна на сході країни і туди йдуть великі кошти.  Можливо такі вимоги ставить Євросоюз – спочатку об’єднатися, а потім ми будемо надавати фінансову допомогу, але все рівно повинна існувати програма розвитку. Будь-які кошти будуть коштами проїдання без чіткої програми.

 

У разі виділення певної суми коштів після об’єднання громад чи існує програма їх реалізації і чому вона не доведена досі до громадськості?

 

Що стосується районної програми, то це питання більше до районної влади.

Я не можу сказати що вона існує, бо вона не доведена не лише до громадськості, але і до нас – голів.  Задані нами питання  залишилися без відповіді. Глибокого аналізу і презентації програми не було, дієвий  науковий підхід до серйозного питання відсутній.  Звичайно може бути прийняте суто політичне рішення при тому, що наслідки не проаналізуються  і це стане  на сьогодні основною перепоною яка не дасть рухатись далі.  Громаду турбує це питання і ми  не хочемо жити гірше в результаті будь-яких реформ.  Написати програму по реконструкції і розвитку це надовго, але людям потрібно доводити плюси і мінуси цього об’єднання.  Ми живемо в такий час коли все потрібно прораховувати. Європа вміє рахувати кошти. Ніхто там не будете утримувати школу, якщо вона приносить для держави великі збитки. Все повинно мати лаконічний максимально завершений вигляд.

Як Ви можете прокоментувати зустріч з Польськими інвесторами і хто був її ініціатором?

 

Я був присутній на цій зустрічі. Польських інвесторів більше цікавить сільськогосподарський бізнес – переробка.  Вони готові будувати переробні підприємства, в містах обласного підпорядкування, обласний центр, які  забезпечені  належною інфраструктурою, дорогами. Незважаючи на наявність людських ресурсів у Краснопіллі і близькість до обласного центру, я зрозумів що Їх цікавить більше наприклад –  Глухів з його культурною та історичною спадщиною, їх цікавить Тростянець, Лебедин, Конотоп, Суми де більш-менш наявні комунікації розвинена інфраструктура.

Один польський інвестор сказав, що поки не будуть урегульовані питання на сході України польський бізнес боїться вкладати кошти в наш регіон, бо ми знаходимось дуже близько до кордону з Росією. Ініціатором цієї  зустрічі був голова обласної ради разом з ректором аграрного університету. Інвестор потребує  комфортної зони для розвитку свого бізнесу і поки ми її не зробимо інвестор до нас не прийде. Сам інвестор не дуже бажає створювати інфраструктуру. На мою думку при наявності на рівні держави програми пільгового оподаткування років на п’ять чи десять для інвесторів можливо щось і рухалось би вперед. Політика завжди перепліталася з економікою. При об’єктивних факторах наявності війни на сході,відсутності інфраструктури можливо і не на часі питання об’єднання громад, але тягнути на собі депресивні громади, які не розвиваються держава теж не буде.

Тут само по собі виникає ще одне питання – це питання оптимізації і її наслідки для людей у плані зростання безробіття,  відсутності робочих місць.  Якщо б кошти які отримає громада були вже сьогодні чітко сплановані на створення нових робочих місць під якесь виробництво, можливо це і якось викликало певне розуміння у людей.

Поділитися цим:

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: