Aлiнa CКPИПНЮК: пpaгнy бyти кpaщoю, пpaгнy пepeмaгaти.

Краснопільщина добре відома яскравими традиціями в спорті. Приємно, що прізвища багатьох наших земляків вписані у світовий спортивний літопис, не менш приємно сьогодні чути про успіхи молодих, починаючих спортсменів, але які на змаганнях як загальнодержавного, так і міжнародного рівня показують вже досить високі результати, стабільно завойовують призові місця.

49233259.jpg

Так склалося, що в нашому районі найбільш популярними видами спорту є футбол та лижі. І, якщо з першим все зрозуміло, то лижна слава нашого краю – то велика заслуга Світлани Іванівни Байди, з цим, думаю, погодиться кожен. Адже це небайдужа, віддана своїй справі людина, талановитий тренер, можна навіть сказати “спортивний продюсер” для молодих обдарованих спортсменів. Гадаю, немає потреби перечисляти скільком Світлана Іванівна вже відкрила дорогу у великий спорт, вона і зараз активно працює, все з тим же запалом та енергією, яку не шкодуючи віддає своїм вихованцям. І про одну з них наша сьогоднішня розповідь.

Отже, Аліна Скрипнюк, десятикласниця Краснопільської загальноосвітньої школи та спортсменка, на яку, за словами її тренера, можна покладати великі надії.

– Аліна – дівчина з гарними даними, – говорить С.І.Байда. – Чемпіонка, призерка України з лижних гонок, зараз перейшла повністю на біатлон. Її вже включили в школу вищої спортивної майстерності. Займається вона в мене лише 4 роки, – додає тренер. – Але хочу сказати, що ще з самого початку вона виділялася серед інших, з першого року тренувань показувала високі результати. Тепер головне не розтратити талант через свій юний вік, емоції і переживання, які його супроводжують. Адже вибитися з колії дуже легко і швидко, а от повернутися в потрібний режим набагато складніше. Та, повторюсь ще раз, дівчина дуже обдарована.

12959375.jpg

Тож почнемо з самого початку, звідки взялося захоплення лижним спортом, чому, наприклад, не вишивання або, скажімо, музика? Виявляється і батьки Аліни не байдужі до спорту люди, більше того мама дівчини раніше й сама відвідувала лижну секцію С.І.Байди, а татко товаришував та займався легкою атлетикою разом з ще одним краснопільським тренером Юрієм Миколайовичем Ноженком. Саме з татової “подачі” Аліна ще у 5 класі почала відвідувати легкоатлетичну секцію. Пізніше, на одному із змагань її помітила Світлана Іванівна і запропонувала займатися лижами.

– В мене було багато захоплень, – розповідає спортсменка. – Відвідувала шкільний хор, дуже любила співати, а на хореографічний гурток до Ірини Миколаївни Іваненко я ходила ще з дитсадка і танцями займалася протягом 9 років. Та, коли подорослішала і в моєму житті з’явилися лижі, стала сприймати все набагато серйозніше. Зрозуміла, що потрібно обирати щось одне, адже часу стало катастрофічно не вистачати. Якщо чесно, цей вибір не був складним, вже тоді я знала, що лижний спорт стане для мене не просто захопленням. І зараз я не уявляю свого подальшого життя без спорту взагалі.

Скажу відверто, надзвичайно приємно знайомитися і спілкуватися з такими дітьми, як Аліна Скрипнюк, коли бачиш, що в такому юному віці вона вже має конкретну мету в житті і прагне до неї з цікавістю та захопленням. Ніби все здається таким простим і зрозумілим, а поспілкуєшся – бачиш, що стоїть за цим велика праця, наполегливість, самовіддача і терпіння.

– Тренуємося кожного дня після занять у школі, в неділю – відпочиваємо, – говорить Аліна. А на канікулах і по два рази на день, в основному у спортзалі РПК та на стадіоні “Явір”. Бігаємо кроси, коли немає снігу, а так – завжди на лижах, влітку – на лижоролерах. У вихідні дні бігаємо кроси до Земляного і назад. Буває дуже важко, але вже звикли, – зізнається дівчина. Примушуємо себе працювати. Зізнаюсь, були думки покинути все, та знов поверталися. Розумієте, мені без спорту вже просто не цікаво жити, ніби не вистачає чогось, він став більшою частиною мого життя і я вже нічого не хочу міняти.

А ще їй це дуже подобається: дружний колектив, спілкування. Подобається їздити на змагання і, звісно, перемагати. З яким захватом розповідає вона про неперевершені відчуття на старті:

– Такий адреналін, – що аж фізично відчуваєш, як з’являються додаткові сили, про які й не здогадувалась. Більше нічого не відчуваєш: ні болю, ні тривоги, прагнеш до перемоги.

А їх у Аліни Скрипнюк немало. У скількох змаганнях вона приймала участь та ставала призеркою відразу і не порахуєш.

Дійсно, більшість свого часу дівчина присвячує спорту, можливо в якійсь мірі через це, спортивні амбіції не дають можливості повноцінно навчатися в школі, та Аліна цього і не і не приховує.

– Я не дуже гарно вчуcь, це правда, зате всю себе віддаю спорту. І майбутнє з ним збираюся пов’язати: хочу вступити до педагогічного університету на спеціальність фізичного виховання. А далі – видно буде.

– А є щось, чим займаєшcя у вільний від тренувань час? – питаю в дівчини, хоча про відповідь здогадуюсь наперед.

– Ні, у вільний час я намагаюся просто відпочивати: спілкуюся з друзями, гуляю. Такого, щоб на дозвіллі я, наприклад, сідала малювати, немає. Та й бажання вигадувати для себе якесь особливе захоплення немає, адже вільного від спорту та навчання часу в мене зовсім небагато.

Працювати і ще раз працювати, тільки так можна досягти бажаних результатів. Цю істину Аліна Скрипнюк давно усвідомила і тому впевнено йде до своєї найзаповітнішої мрії – олімпійської збірної.

– Відчуваєш, що можеш досягти її, впевнена у своїх силах? – наостанок запитала в спортсменки.

– Я прагну бути кращою, перемагати. І, думаю, у мене виходить. Головне – це бажання, без нього нічого не вдасться. Навіть, коли дуже важко, потрібно примушувати себе, тоді й досягнеш високих результатів. А бажання в мене є, хочеться довести всім і, насамперед, собі, що здатна на більше.

Що тут можна додати? За такою обдарованою молоддю наше майбутнє, радіємо і пишаємося ними. Ну а Аліні, звісно ж, тільки найкращих побажань, втілення всіх планів та мрій.

А.ЛЕУНОВА.

 

Поділитися цим:
Loading Likes...

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: