Aльтepнaтивa гaзy: як yкpaїнцi пepexoдять нa eнepгoeфeктивнi тexнoлoгiї

 

Відколи Україна зіскочила з російської газової «голки» для нашої держави розпочався пошук нових міжнародних партнерів та альтернативних джерел енергії. Серед останніх вдалих перемовин – зустріч Президента України Петра Порошенка з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні 20 червня. Під час зустрічі голови держав обговорили, зокрема, можливості поставок американського вугілля та зрідженого газу до України.

Боротьба за енергонезалежність, яку Україна веде останні чотири роки, суттєво вплинула і на розвиток альтернативної енергетики в державі: українці активно вдаються до утеплення будинків, а в селах з’являється все більше вітряків та сонячних електростанцій. Центр громадського моніторингу та контролю дослідив динаміку змін у галузі енергоефективності.

Перемога у «газових баталіях» з РФ

До 2014 року про впровадження енергоощадних технологій та збільшення кількості джерел «чистої» енергії в Україні майже не йшлося. Держава щільно сиділа на газовій «голці» Росії. За офіційними даними, у 2013 році 92% усього імпортного газу Україна закуповувала в сусіда. На сьогодні цей показник складає 0%. Наша держава повністю припинила поставки «блакитного палива» з РФ у листопаді 2015 року, а остаточну крапку у багаторічній газовій війні поставив суд. 31 травня Стокгольмський арбітраж виніс попереднє рішення, за яким задовольнив позивні вимоги НАК «Нафтогазу» і відхилив зустрічні вимоги російського «Газпрому», а також визнав умови російських контрактів кабальними і такими, що не відповідають ринковим принципам.

«Для України це надзвичайно важливе рішення, оскільки суперечності між «Нафтогазом» та «Газпромом» вперше врегульовуються у цивілізований юридичний спосіб», – зазначив Президент.

Рішення суду стосується трьох принципових моментів. Трибунал скасував умову «Газпрому» «бери або плати», за якою українська сторона повинна була купувати 52 млрд кубометрів газу щороку, незалежно від спожитих обсягів. Інакше нараховувалися штрафні санкції. Відтак «Газпром» вимагав сплатити 34,5 млрд доларів штрафу за газ, який Україна «недобрала». Ці позивні вимоги російського підприємства арбітраж відхилив.

Також суд скасував заборону російського монополіста на реекспорт газу. Відтак Україна отримає право перепродавати російське «блакитне» паливо. Трибунал також зобов’язав «Газпром» переглянути ціну на газ, як мінімум з 2014 року, і сформувати її за ринковими умовами.

«Формула кардинально змінена. Вона буде і є вже зараз не тільки меншою за ту ціну, яку від нас вимагає «Газпром». Але вона і є меншою, ніж та ціна, яку зараз Україна сплачує за газ, який ми купуємо з європейського напрямку. Тобто з усіх можливих цін газу на українському ринку та формула, яку отримали ми, зараз є найменшою», – прокоментував голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв. Тож борг «Нафтогазу» перед «Газпромом» може знизитися з 2,2 млрд до 0,5-1,1 млрд доларів. Конкретні цифри учасники процесу зможуть озвучити після оголошення остаточного вердикту, який, на думку експертів, юридично закріпить проміжне рішення.

Нові пріоритети державної політики

Курс на енергетичну незалежність влада активно закріплює і на державному рівні. Зокрема, на початку червня Верховна Рада ухвалила закон «Про фонд енергоефективності». За його допомогою планується здійснити масштабну тепломодернізацію в країні, а отже, зменшити необхідність у субсидіях. За інформацією Кабміну, цього року на субсидії закладено 47 млрд грн. Це практично третина усього оборонного бюджету країни. Без осучаснення та оновлення наявних енергосистем та модернізації старих будинків, що дозволить економити на енергоресурсах та платіжках, існує ризик, що потреба у субсидіях виросте до 75 млрд грн.

«Якщо субсидії – це кошти, які безповоротно витрачаються державою на підтримку незахищених верств населення, то кошти, які спрямовуються в енергоефективність, – це можливість у майбутньому не тільки зменшити енергоспоживання, а й можливість проінвестувати економіку країни, малий і середній бізнес», – зазначив віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко.

Фонд також опікуватиметься і програмою «теплих» кредитів. За даними Кабінету міністрів, з початку дії програми нею скористалося понад 240 тисяч українських родин, які отримали майже 3,4 млрд грн на утеплення своїх осель.

Якщо кредит оформлює фізична особа, то держава відшкодовує 20%-35% вартості у разі купівлі опалювальних котлів на альтернативних видах палива та індивідуального утеплення житла. Втім, такі кредити вигідніше оформляти колективно, утворивши ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

«ОСББ мають нагоду отримати подвійне та навіть потрійне відшкодування витрат при утепленні. З держбюджету їм належить компенсація від 40% до 70% суми «теплого» кредиту, а з місцевих бюджетів – відшкодування відсоткової ставки або ще частини суми кредиту», – пояснив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Сергій Савчук.

Сонцю та воді – так!

Сучасні енергетичні виклики, які постали перед Україною, активізували виробництво електроенергії з альтернативних джерел, зокрема з використанням енергії сонця та вітру. За інформацією Держагентства з енергоефективності, 2016 року було встановлено об’єкти «зеленої» електроенергетики загальною потужністю 120,6 МВт, що у 4 рази більше ніж 2015 року. Більша частина з них, а саме 99,1 МВт, – це сонячні електростанції.

«Статистика красномовно свідчить про те, що темпи розвитку відновлюваної електроенергетики прискорюються. Значну роль у цьому відіграв прийнятий у 2015 році Закон України № 514-VIII, який удосконалив систему «зелених» тарифів», – зауважив очільник агентства Савчук.

Президент України підписав документ 14 липня 2015 року. Він дав змогу громадянам, які мають сонячні й вітрові установки потужністю до 30 кВт, продавати надлишок електроенергії в мережу. Відтак українці можуть не лише забезпечувати себе необхідною енергією, а й заробляти на цьому.

«Якщо ми говоримо про 30 кВт станцію, максимально дозволену, середній дохід може скласти приблизно 500 доларів щомісяця або 6 тис. доларів на рік», – зазначив Володимир Севернюк, директор компанії з монтажу сонячних батарей.
Це стимулювало інтерес селян до такого виду енергоресурсів. Зокрема, кількість приватних домогосподарств, які використовують сонячні панелі за два роки зросла з 244 до 1309.

Ще один вид альтернативної енергетики, який має великі перспективи в Україні, – це електростанції на біопаливі, а саме, на смітті. Сміттєпереробні заводи дозволили б вирішити одразу дві нагальні проблеми: екологічну та енергетичну. У Швеції рівень переробки сміття досягає майже 99%, країна купує відходи в сусідніх країнах, щоб забезпечити роботою понад 30 електростанцій. А Литва таким чином виробляє до 60% електроенергії.

Україна поступово переймає європейські рецепти енергоефективності. Це єдиний шлях, який дозволить вивести енергоспоживання на новий рівень, оновити енергетичний комплекс, суттєво заощадити на енергоресурсах та створити нові можливості для розвитку економіки.

За даними Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики IRENA, у 2030 році частка енергії з відновлюваних джерел у кінцевому енергоспоживанні України може скласти щонайменше 21%. А за деякими сміливими прогнозами – і до 50%.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю

 

http://krasnews.at.ua/news/alternativa_gazu_jak_ukrajinci_perekhodjat_na_energoefektivni_tekhnologiji/2017-06-26-7979
Джерело: Краснопілля 04_kray_logo
Поділитися цим:
Loading Likes...

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: