Цi днi в icтopiї paйoнy. 15-28 тpaвня
У травні 1881 року (135 років тому) – настоятелем Ряснянського Димитріївського монастиря був призначений насельник Святогірської Успенської пустелі ієромонах Софроній, нині прославлений у лику святих угодників Божих Українською Православною Церквою.
1876. 19 травня у селі Миропілля народився Кость Васильович Мощенко – український громадський діяч, музейник, етнограф, художник, архітектор, краєзнавець, дослідник українського народного мистецтва. Після закінчення Сумської чоловічої гімназії Мощенко вступив до Казанського художнього училища. Згодом навчався у Львівській політехніці. У 1903 р. закінчив факультет архітектури Петербурзької академії мистецтв. У 1904–1906 рр. обійняв посаду земського губернського архітектора-художника у Полтаві, брав участь у спорудженні будинку Полтавського губернського земства за проектом Василя Кричевського. За проектами К. Мощенка на Полтавщині були побудовані службовий корпус та будинок директора галицького дослідного поля, будинок товариства «Просвіта» в с. Байрак Диканського району, дві школи і кілька приватних будинків. Восени 1943 р. разом з дружиною Оленою Іванівною емігрував за кордон. Вивіз із собою колекцію фотографій сакральних споруд і каталог колекції писанок Катерини Скаржинської, які, на його думку, були зовсім не потрібні атеїстичній державі. У 1951 оселився у притулку для престарілих у Дорнштадті поблизу Ульма (Німеччина).
В 1961 р. Кость Мощенко передав свою збірку та архів до музею Консисторії УПЦ в США, які заходами архієпископа Мстислава (Скрипника) перевезено до м. Бавнд-Брук у штаті Нью-Джерсі.
1926. 24 травня в с. Славгород народився український поет, письменник, журналіст, бібліофіл Микола Михайлович Данько. Перекладач удмуртської літератури. Один із лідерів українського руху опору в Сумах 1970-1980-тих років. Народився в родині коваля, яка потерпіла внаслідок геноциду українського народу 1932-33 років. Пережив глибокий стрес від убивств голодом малолітніх односельчан. Микола Данько багато років творчого життя присвятив роботі в пресі, залишив велику публіцистичну спадщину, написав сотні віршів громадянського й ліричного спрямувань… І хронологічно, і змістовно він належить до покоління тих митців, яких ми знаємо під назвою «шістдесятники». І доля його була не менш складною і трагічною, ніж у інших представників цього руху.
1942. 15-16 травня перший дивізіон 32-го артполку 13-ї гвардійської стрілецької дивізії 28-ї армії Південно-Західного фронту під командуванням гвардії капітана Івана Ілліча Криклія біля села Непокрите Вовчанського району Харківської області вів бій з переважаючими силами ворога і вистояв проти численних танкових атак фашистів і не залишив поле бою будучи тяжко пораненим. Уродженець села Славгород гвардії капітан Іван Криклій указом від 2 червня 1942 року був нагороджений орденом Вітчизняної війни Першого ступеня. Він був першим кавалером цього ордена.
1952. При залізничній станції Корчаківка споруджується зерновий склад ємкістю в 3.200 тонн. У цьому ж році на Корчаківському пункті «Заготзерно» встановлюється газогенератор. Тим часом у ці дні, бажаючи взяти активну участь у всенародній справі грандіозного будівництва, колгоспники й колгоспниці Тимофіївської артілі «Хвиля революції» на своїх загальних зборах вирішили достроково сплатити аванс сільськогосподарського податку на 1952 рік.
1999. На четвертій Міжнародній виставці напоїв «Алко+софт», що проходила в м. Київ, п’ять виробів алкогольної продукції власного виробництва презентував Наумівський спирт завод. Це горілка «Наумівська», гіркі настійки «Явір», «Панська», «Грація», «Святковий настрій». У номінації «Дегустаційний конкурс» гірка настойка «Панська» завоювала друге місце і нагороджена дипломом і кубком.
Є новини, цікаві теми? Пишіть [email protected] Телефонуйте 050-064-94-14