Cлoвo пpo вчитeльcькy динacтiю

73002029.jpg

 

Сурган Олександра Марківна – учитель за покликанням, творча, обдарована талантом життєвого оптимізму й людяності, благородна особистість, для якої сенсом усього життя стало виховання підростаючого покоління. Її вчительське кредо – кожній дитині віддам усе від мене залежне, щоб вона стала відповідальним та високопорядним громадянином своєї країни.

Більше 40 років свого життя віддала Олександра Марківна педагогічній роботі. Із них-понад 10 літ працювала заступником директора з навчально-виховної роботи Миропільського навчально-виховного комплексу. Вона – майстер своєї справи, і тому сотні її учнів, тепер уже дорослих, з глибокою вдячністю та пошаною згадують її цікаві уроки, які стали для них уроками доброти й людяності на все життя, а колишні колеги по роботі пам’ятають доброзичливість, толерантність, професійну компетентність та демократичність свого керівника. І хоч Олександра Марківна сьогодні знаходиться на заслуженому відпочинку, не заростає стежинка до її будиночка: йдуть до неї люди за порадою, добрим словом, моральною підтримкою. Нікому не відмовить…

Не забувають Олександру Марківну у педагогічному та учнівському колективі,де вона працювала, з глибокою пошаною ставляться до неї, запрошують на шкільні свята і просто в буденні дні, бо зустріч з нею – це радість спілкування з людиною щедрої душі та серця.

Над усе любила Олександра Марківна свою професію, що стала її талантом, спорідненою працею, покликанням. ЇЇ доброта, любов до дітей, вчительської професії була такої великої сили, що не могли не захопити її власних дітей. І тому коли син Володимир закінчив школу, то навіть вибору ніякого перед ним не було: вирішив без вагань іти навчатися в педагогічний навчальний заклад. Не відмовляла Олександра Марківна сина від хоч і почесного,але нелегкого вчительського хліба, підтримала , раділа, бо в ньому бачила своє продовження, а у синові – хист до вчительської справи. Так Володимир Володимирович і став вчителем, закінчивши успішно Глухівський педагогічний інститут. І життєва дорога привела його до школи, де він навчався, де працювала його мати,де він полюбив професію вчителя.

Сьогодні Володимир Володимирович уже досвідчений учитель фізичної культури, виявляє у своїй педагогічній діяльності високий рівень професіоналізму, творчий пошук. Головним кредо вчителя є формування основи для забезпечення й усебічного розвитку здоров’я своїх вихованців, підвищення їх рівня фізичної підготовленості до активного життя в природних, техногенних та соціальних умовах сьогодення, що постійно змінюються.

Володимир Володимирович забезпечує високу результативність та якість своєї роботи, добре володіє освітніми методиками та технологіями, активно їх використовує та поширює серед колег. Доброзичливий,врівноважений, працьовитий, учитель завжди з дітьми: проводить заняття спортивної секції, організовує змагання, спартакіади, спортивні свята, конкурси, залучає до участі в олімпіаді. Його вихованці щороку є переможцями та призерами районних та обласних спортивних заходів. А ще Володимир Володимирович- завзятий турист. І своїх вихованців щороку залучає до десятиденного туристичного походу в природу. Люблять і цінують його діти за щиру вдачу,добре та справедливе ставлення до них.

Отак непомітно у клопотах летів час для Володимира Володимировича. Уже і перед його донькою постало важливе питання: ким бути? Без вагань Аня Сурган після закінчення школи із срібною медаллю обирає вчительську дорогу. Швидко промайнули студентські роки у Сумському педагогічному університеті.

І ось вона, тепер уже Ганна Володимирівна, щоранку разом зі своїм батьком торує стежку до школи як молодий учитель.Її перші вчительські кроки свідчать про те, що Ганна Володимирівна правильно обрала свою, за словами Г.Сковороди, споріднену працю і гідно продовжить вчительську сімейну династію Сурганів. Така ж добра, відповідальна, старанна й одержима роботою, як і старше покоління.

Іноді ми шукаємо незвичайних людей десь далеко від себе, а озирнувшись одного разу навколо, робимо раптове відкриття: такі люди поруч з нами – скромні,прості,працелюбні, старанні у нібито звичайній праці й… незвичайні.
Н. Полив’яна,
заступник директора з навчально-
виховної роботи Миропільського НВК

 

 

Поділитися цим:
Loading Likes...

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: