Cьoгoднi – Зeлeнa нeдiля

18322231

На 50-й день після Великодня, свята Воскресіння Христового, — весь християнський світ відзначає Трійцю (П’ятидесятницю) — одне з провідних свят церковного календаря.

У християнстві свято П’ятидесятниці сформувалось у IV ст., після прийняття церквою догмата про трійцю — існування єдиного Бога у трьох іпостасях. «Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Духа Святого» (Матвія, 28, 19) — так наставляв своїх учнів Христос невдовзі після свого воскресіння. І, згідно з Біблією, у день єврейського свята Шавуот — П’ятидесятниці зійшов на апостолів з неба дух святий і пішли вони між народи, «говорячи іншими мовами, як дух їм провіщав» (Діяння, 2, 1—4).

Святкування Трійці у європейських народів ввібрало обряди кінця весни — початку літа, які побутували у них раніше. Ці свята рослинності, засновані на вірі в магічну силу зела та квітів, дуже любила молодь. Їх відзначали з піснями, танцями, розвагами. Це викликало осуд протестантського, католицького, православного духовенства: їх синоди приймали відповідні ухвали. Але в процесі розвитку християнства й занепаду язичницької обрядовості, пов’язаної з традиційними формами господарювання, ці протиріччя згладились. В одних випадках залишилася суто християнська обрядовість (Італія, Іспанія, Португалія), в інших обидві традиції поєднувались, утворивши новий пласт обрядовості (слов’янські народи).

Трійця, зелена (клечальна, гряна) неділя, зелені святки — такі народні назви цього циклу українських календарних обрядів, у якому представлені всі моменти, характерні для аналогічних обрядів європейських народів. За церковною традицією, перший день свята (неділя) — Духів день, другий — власне Трійця. В Україні перед святом (духової, зеленої суботи) прикрашали оселі зіллям. Гілками клена, липи заквітчували (клечали) хату — над вікнами, дверима, господарські споруди, стромляли в землю гілки на посівах жита…

Пропонуємо поетичний погляд на це свято з висоти дитячих спогадів…

Отже, слово поетові Василю Грінчаку:

БАЛАДА
          ПРО
                ЗЕЛЕНУ
                    НЕДІЛЮ

Я маленький, я русявий…
А мати ласкаво:
«Ходім, сину, до берега,
Будем рогіз рвати
Та зелене, розмаїте
Гіллячко ламати.
Нарвемо між осокою
Татарського зілля,
Бо сьогодні на Поділлі
Зелена неділя»,
йдемо ми до берега
Стежкою, травою,
А зелене віття має
Прямо наді мною.
Зеленіє, аж бризкає
Зеленню долина,
Шумить листячком зеленим
Тонка сокорина.

Через місточок, така важенна,
Іде з травою гарба зелена.

Я зупинився, став біля клена,
Глянув у копанку – я теж зелений.

Штани зелені, сорочка, ноги,
Навіть в корови зелені роги.

Біжу, сміюся, весь зеленію,
Несу у серці зелену мрію.

Сміється сонце, сміється мати,
Йдемо додому клечати хату.

Хай наша хата теж зеленіє,
У світі білім не почорніє.

Бо у дідуся, коли згадає,
Кожна хатина горить, палає.

А як бабуся в згадках німіє,
Не тільки хата – земля чорніє.

Чорніють люди з горем-бідою,
І чорний вітер віє війною.

Мати стеле на долівку зілля,
Стеле рівно, примовляє:
«Зелена неділя, кучеряве хмілля,
Хай зеленню наша хата має,
До сонечка світлі вікна
Щораночку повертає».
Виходимо з хати і зелене віття
Чіпляємо на воріття.
Кожний ріжок, кожний дашок

Починаємо клечати,
І так дивно зеленіє наша світла хата.
Раптом чую гамір, стукіт,
Коні б’ють копитом,
До нас прямо у подвір’я
За весною за красною
Іде тепле літо.
Встає з воза батько,
Встає з воза дядько,
Встають тітка й молодиці,
В руках у них зеленіє жито і пшениця.
Заходять до хати,
До хати-світлиці,
Почали співати
Про диво жар-птицю:
«Летіла жар-птиця
Та попід горою,
Крила в неї зеленіли,
Як трава весною.
Летіла жар-птиця
Над полем, над житом,
А назустріч їй із жита
Вийшло тепле літо.
Сонечко жар-птиці
На крилечка сіло
І хвіст пишний у жар-птиці
Та й позолотило.
Прийшло до нас літо,
Шумує пшениця,
Хай у полі в колосочку
Зерно золотиться…»

Батько й мати за стіл сідають,
Гостей любих пригощають,
З літечком вітають!
А на столі зеленіє кріп і петрушка,
Салат, шпинат, цибуля зелена,
А в зеленій мисці зеленіє юшка
Та пирогів гора здоровенна.
Гості їдять, співають…
А я, малий, русявий,
Побіг у зелені трави,
Побіг у зелене жито
Стрічати зелене літо…

Джерело:
http://virchi.narod.ru/poeziya/grinchak-prominnya.htm#balada-pro-zeleny

 

http://krasnews.at.ua/news/sogodni_zelena_nedilja/2010-05-23-358

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Поділитися в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Поділитися в Однокласниках

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: