CПPAВУ ТPEБA ДOВOДИТИ ДO КIНЦЯ

10546185.jpg

Нещодавно ми повідомляли про акцію в Миропіллі, в ході якої місцеві жителі розфарбували в національні кольори міст через р. Псел. Днями до редакції надійшов лист від жительки Миропілля В. В. Чикалової, в якому жінка схвалює дану патріотичну акцію, але разом з тим зазначає, що цього замало, необхідно дбати і про благоустрій мосту, боротися із бур’янами та сміттям на прилеглій до нього території.

«На мій погляд, справу не доведено до кінця. На далі потрібно подумати прилеглим сільським радам, як налагодити постійне прибирання мосту від сміття, адже там, де кольори держави – там має бути чистота і порядок. Лише за своєї особистої ініціативи самотужки житель с. Запсілля М. В. Яковлев не осилить роботи по всій довжині мосту».

Як прикладі цілісного відношення до національних кольорів держави, автор листа наводить Миропільську середню школу. «Центральна огорожа закладу, довжиною понад 100 метрів, останні п’ятнадцять років не лише фарбується у національні кольори, її оточують чудові клумби із квітами, що є окрасою не лише школи, а й центру села».

Також автор листа не згодна із докорами М. В. Грибініченка, які лунали в бік директора згаданого вище навчального закладу В. І. Гордієнка в матеріалі «Міст, як символ єдності»: «Так, із школи дійсно на акції було шість чоловік, але це близько 70% всіх працюючих у закладі у ці дні. Решта знаходились у відпустках і юридичного впливу на них директор не має. До того ж у акції брали участь учні нашого навчального закладу, але про це чомусь не згадується, як і те, що В. І. Гордієнко також виступив спонсором патріотичного заходу».

А закінчується лист закликом до єдності, злагоди усіх жителів району, України у ці важкі для держави часи, з чим, звісно, не можна не погодитися.

Є новини? Пишіть motsnyi1976@ukr.net

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: