ГEPOЇ НE ВМИPAЮТЬ: У МEЗEНIВЦI ПOПPOЩAЛИCЯ IЗ ПIДПOЛКOВНИКOМ APТУPOМ КOCТЮЧEНКOМ

27817411.jpg

Сьогодні Краснопільщина прощалась із своїм героєм. У Мезенівці поховали 38-річного Артура Костюченка, підполковника Збройних сил України, командира механізованого батальйону І танкової бригади в/ч 1815А, який загинув 14 лютого у Донецькій області.

Сільський будинок культури, де пройшла громадська панахида,.не вміщав бажаючих проститися із загиблим. Зібралися сотні сельчан, однокласників, друзів, викладачів, товаришів Артура Івановича по Сумському артучилищу, бойових побратимів.

– У нас у селі всі добре знають один одного, – ділиться Мезенівський сільський голова Микола Васильович Гавенко, – Про Артура тут ніхто поганого не скаже, спокійним, врівноваженим хлопцем був, ввічливим з усіма. Після закінчення школи вступив до Сумського артучилища, нещодавно закінчив академію Збройних Сил України, отримав звання підполковника. При нагоді приїздив у село до батька Івана Петровича, колишнього директора Мезенівського бурякорадгоспу. Дружина Артура – Наталія, теж із Мезенівки, тому для усіх нас це спільна трагедія. Втішає у горі лише одне – чуйність людей, простих мешканців села, які розуміють, що завдяки таким хлопцям як Артур, які не шкодували свого життя, військові дії сьогодні не досягли території нашої області.

Провести в останню путь свого командира прибули його бойові побратими, кажуть, поважали його за те, що не робив кар’єру на пустих балачках, зрештою, маючи таке звання, міг десь в тилу просто відсидітись.

22010504.jpg

– Колона входила в село Петровське, що за Волновахою, і нарвалась на фугас, – затягуючись цигаркою, розповідає заступник командира батальйону по роботі з особовим складом Олександр Серітко, – Це війна, на неї йдуть, і на жаль, гинуть люди з різними характерами, поглядами, переконаннями, званнями. Сам факт, що Артур Іванович пішов на війну, вже характеризує його, як справжнього офіцера і хорошого хлопця. Бо у нас є й такі «вояки-відказники» з офіцерськими погонами, які сидять зараз десь у теплі, хлищуть водку і розповідають, як треба захищати Батьківщину. Але всі «грамотні» залишаються тут, а інші, не балакучі, зараз там, ось в чому різниця.

72187408.jpg

08991863.jpg

62994694.jpg

У багатолюдній траурній процесії взяли участь представники районної влади, солдати, батьки і друзі загиблого, учні місцевої школи. Поховали Героя під звуки гімну України та траурного салюту. У Артура Костюченка залишилось двоє доньок – вісімнадцятирічна Анастасія та дев’ятирічна Анна.

Вічна пам’ять Герою!

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: