O, piднe cлoвo, бiльшe нe мoвчи!

О, рідне слово, більше не мовчи!
Рідна мова моя, поетична, пісенна,
Пелюсткова і ніжна, як спів солов’я.
Як народу душа: щира, добра, натхненна,
Ти найкраща у світі, бо рідна моя!

З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову в піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула. Рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

Весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Шевченкові та Франкові, Лесі Українці та Коцюбинському, Нечуєві-Левицькому та Сковороді, Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням гідну спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

В Сіннівському НВК, з метою сприяти усвідомленню значення рідної мови, виховувати прагнення передати нащадкам наш скарб, вчитель української мови та літератури Д’яченко Наталія Сергіївна провела для учнів 1-11 класів виховний захід «Кожен знаходить у ріднім краю стежки і сонце, і пісню свою». Ведучими заходу були учні 10 класу: Базар Євген та Причинич Ірина. Учнями школи декламувалися вірші про рідну мову, лунали патріотичні пісні, гуморески, інсценівки.

Це свято ще раз показало нам усім, що значить для людей рідна мова. Це – наша гордість! Бережімо її, гордо всім заявляймо: «Я – українець, син чи донька цієї землі. Я пишаюсь цим, люблю свій народ, свою землю,свою чарівну мову!»
Хай живе наша мова, нехай серця нам гріє,
Багатою йде у світ і завжди молодіє!

Н. Гончар,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Сіннівського НВК

 

Поділитися цим:
Loading Likes...

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: