Ocвiтa бeз диcкpимiнaцiї. В Укpaїнi бiльшaє iнклюзивниx шкiл

Завдяки запровадженню інклюзивного підходу в освіті 1 вересня до українських шкіл прийшло на 25% більше дітей з особливими потребами, ніж торік. В Україні нарешті почали з’являтися інклюзивні школи та ресурсні центри для дітей з особливими потребами. Однак кількість «особливих» учнів у загальноосвітніх закладах усе ще дуже невелика. Як розвивається освітня реформа в Україні, дослідили експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Долаючи бар’єри

Минулого року доступ до освіти мали лише 13% дітей з особливими потребами. Понад 56 тисяч дітей не мали можливості спілкуватися з однолітками і здобувати освіту. За словами експертів, це пояснюється тим, що українське суспільство загалом не пристосоване до людей з особливими потребами, і школи не виняток. Щоб змінити ситуацію, потрібні передусім законодавчі зміни. На щастя, зусиллями активістів, уряду й Президента цю перешкоду вдалося усунути. У липні глава держави підписав закон про інклюзивне навчання. А у вересні – депутати схвалили новий закон про освіту.
Нарешті, в Україні з’явилося поняття «особи з особливими освітніми потребами». Це – людина, яка потребує додаткової підтримки в освітньому процесі, щоб реалізувати своє право на освіту. Для цього держава повинна створитивсі необхідні умови та засоби: усунути дискримінацію, врахувати індивідуальні потреби, можливості та інтереси таких дітей. Гарантією цього є інклюзивне освітнє середовище.

Інклюзивний простір передбачає доступну шкільну інфраструктуру (безбар’єрність, зручні пандуси, ліфти тощо), відповідну ресурсну базу (корекційне обладнання, медіатеки та ін.) і, звичайно, залучення ширшого кола фахівців. На жаль, сьогодні лише поодинокі школи мають ліфти чи пандуси. Щоб створити інклюзивне освітнє середовище, у липні уряд затвердив положення про «Інклюзивно-ресурсний центр» (ІРЦ). А в жовтні Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України підписало Меморандум про співпрацю із благодійним фондом під патронатом першої леді Марини Порошенко, аби розробити типові проекти нових будівель та реконструкції приміщень освітніх закладів з урахуванням індивідуальних можливостей дітей з особливими освітніми потребами.До наступного навчального року ІРЦ запрацюють по всій Україні.

Субвенція – на реформу

В умовах децентралізації розвиток інклюзивної освіти можна забезпечити за рахунок місцевих бюджетів та міжнародної технічної допомоги, освітньої та інфраструктурної субвенцій, а також за кошти Державного фонду регіонального розвитку, зазначає очільник Мінрегіону Геннадій Зубко.

Цього року на запровадження інклюзивного навчання уряд виділив із бюджету 209 млн грн субвенції, а на 2018 рік запланував на потреби інклюзії уже 504 млн грн. За словами міністра освіти Лілії Гриневич, цільова субвенція змусить місцеві громади приділяти більше уваги питанню інклюзивної освіти.
«Відповідно до законодавства, більша частина субвенції – не менш як 80% – мала йти на проведення додаткових корекційно-розвиткових занять, а менша – не більш як 20% – на купівлю засобів корекції, дидактичного матеріалу тощо», – пояснює Лілія Гриневич.

Залишки коштів уряд дозволив витратити на дозакупівлю потрібного корекційного обладнання. При цьому, щоб уникнути нецільового використання грошей, було створено спеціальну електронну програму для відстеження витрат.
«Вважаю, що впровадження такої програми Міністерством освіти і науки України зараз дозволить повністю уникнути корупції при використанні цієї особливої субвенції», – наголосив Президент Петро Порошенко.
Перші результати використання цих коштів уже помітні: з 1 вересня збільшилася кількість інклюзивних шкіл та з’явилися перші ресурсні кімнати для «інклюзивних» школярів.

Інклюзивність у дії

За словами Марини Порошенко, яка започаткувала проект на підтримку інклюзивної освіти в Україні, цього року у чверть більше дітей з особливими потребамиотримали доступ до навчання.

«Найкращим показником успішності проведення реформи інклюзивної освіти є те, що з 1 вересня кількість учнів з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх закладах збільшилася більше, ніж на 25%», – зазначила вона.
Зокрема, до проекту «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації» долучилися вже 7 областей: Запорізька, Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Хмельницька та Харківська.

За останній рік було створено майже 100 медіатек (безбар’єрного простору для дітей, з бібліотекою, зоною відпочинку та робочим куточком та доступом до Інтернету). А 1 вересня в Петриківській опорній інклюзивній школі на Дніпропетровщині було відкрито першу в Україні Ресурсну кімнату. Вона має модульні меблі, корекційні засоби та комп’ютерне забезпечення і поділена на різні зони: навчальну, ігрову та соціально-побутову. Схожі кімнати функціонують у школах США та Європи і сприяють успішній інтеграції дітей з особливими потребами в навчальний процес.

На думку Надії Криворучко, яка працює вчителем в інклюзивній школі на Київщині, школярі, які навчаються в інклюзивних класах,вчаться толерантності і взаємодопомоги. Водночас діти з особливими потребами отримують більше можливостей для розвитку і соціалізації.

Закон дозволяє організувати клас з інклюзивним навчанням на підставі заяви батьків дитини з особливими потребами, висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за підтримки відповідного органу управління освітою. Кожна дитина з особливими освітніми потребами вчиться за спеціально розробленим для неї планом, до створення якого долучаються не лише фахівці, а й батьки чи законні представники дитини. Крім того, допомагає дитині з особливими потребами асистент вчителя, а за потреби – соціальні працівники чи батьки.
Фахівці переконані: інклюзивне навчання не лише допоможедітям з особливими потребами здобути освіту, а й адаптує їх до реального життя у суспільстві.
Матеріал Центру громадського моніторингу і контролю

 

http://krasnews.at.ua/news/chuzhikh_ditej_ne_buvae_interv_ju_z_kerivnikom_justiciji_sumshhini_irinoju_svistun/2017-11-27-8819
Поділитися цим:
Loading Likes...

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: