«Щoб oчi мoгo нapoдy, кoли вoни чacoм пeчaльнi тa cyмoм oпoвитi, – щoб вoни xoч oтaкyньким шмaтoчкoм paдocтi зacвiтилиcя…»

09878188.jpg 

125 років тому, 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині (нині Охтирський район Сумської області) народився Павло Губенко, який більш відомий як Остап Вишня.

«Усе життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!» – записав якось Остап Вишня в щоденнику. За кількістю друкованих книжок Вишня посідав в Україні друге місце після Шевченка. Якщо в 1921 році він написав два твори, то в 1923-му їх було вже 270! Тоді ж він видав дев’ять збірників, а через п’ять років – 27!

І на іншій сторінці щоденника: «Мало я зробив для народу! Мало! Хотілося б більше, але що я можу зробити», — пише він, натякаючи на більшовицьку над ним розправу.

18110301.jpg 

В 1920-х роках Вишню заарештували як особливо небезпечного злочинця – за те, що служив у військах УНР і друкувався в есерівській пресі. Засудили до розстрілу, етапували до Харкова. Але не розстріляли! Дуже вже припали до душі місцевим чиновникам його фейлетони! Ніщо людське не було їм таки чуже…

У 1933-му письменника заарештували вдруге, тепер уже за тероризм – замах на партійного діяча Павла Постишева. Хоч і не до сміху було, та на допитах у НКВС письменник не стримував сарказму: «Чому б не звинуватити мене у зґвалтуванні Клари Цеткін?» – гірко дивувався він. Засудили до 10-ти років позбавлення волі.

52183379.jpg 

Павло Губенко (праворуч) в Ухтпечлазі. 1937 рік.

Повністю відбувши десятирічний термін в Ухтинсько-Печорському виправному таборі, 1943 року Вишня, не без допомоги О.Довженка, М.Бажана та Ю.Яновського, повернувся в Україну – тероризовану, зруйновану, але невпокорену. Своїми гуморесками вчорашній в’язень мав спростовувати «наклепи» буржуазних націоналістів» та насамперед УПА – такі були правила гри з радянською владою. Кляті ж «націоналісти» подякували гумористові за те, що той першим у широкій радянській пресі поінформував світ, що УПА досі живе й бореться.

Між Остапом Вишнею і мільйонами його читачів завжди було якесь нерушиме й непоясненне порозуміння: уперто й щиро люди «не помічали» в його творах усе написане на догоду цензурі й диктатурі. Українці відчували у Вишні свого друга й речника. Майстер пародії, шаржу, травестії — Вишня маскувався під «простачка», такого собі казкового «дурника», перед яким пасують мудреці й королі. І таки пасували!

Традиція творів Вишні лежить у бароковій добі вертепу й бурлеску, коли водночас охоплювали “високе” й “низьке”, анекдот і дотеп. Він був чудовий психолог, умів скупими засобами передати химерну гру в людині таких комплексів, як страх, заздрість, задавакуватість, брехливість, наївність, цікавість, жорстокість… Вишню любили і за цю його проникливість, і за його любов до людини. «Треба любити людину. Більш ніж самого себе», – писав він у тому ж таки щоденнику. І лукаво додавав: «Любити, між іншим, це дуже тяжка робота».

07573348.jpg 

Джерело:
http://ippo.kubg.edu.ua/?p=5383
13 листопада 2014 року – 125 років від дня народження Остапа Вишні
03 листопада 2014

Більше про надзвичайного земляка і його трагічну долю читайте тут:

http://www.umoloda.kiev.ua/number/2560/164/90412/
Номер 168 за 12.11.2014
Міг і мертвого розсмішити
До 125-річчя від дня народження найвідомішого гумориста «УМ» пропонує згадати, як народжувалися Вишневі усмішки

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/09/28/56903/
Остап Вишня – "найбільш знаний після Шевченка, поруч із Леніним"
28.09.2011

http://www.zik.com.ua/ua/news/2014/11/13/125_rokiv_tomu_narodyvsya_ostap_vyshnya_540133
четвер 13 листопада, 2014, 11:05
125 років тому народився Остап Вишня

http://ukrcentr.ru/kulturno-mistecka/zhittya-ta-dolya-ostapa-vishni-do-125-richchya-z-dnya-narodzhennya-pismennika/
05.11.14
Життя та доля Остапа Вишні. До 125-річчя з дня народження письменника

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: