Вiтa Ceмepeнкo: мpiю зiйти нa пoдiyм з cecтpoю

20612964.jpg

Бронзовий призер жіночого спринту Віта Семеренко розповіла про медаль у спринті, секрети успіхів українських біатлоністів, бажанні стати на подіум разом із сестрою та підвищену відповідальність в останніх стартах.

Далеко не кожній спортсменці по силам виграти особисту медаль на двох чемпіонатах світу поспіль. Віті Семеренко вдалося знову нагадати про українську команду, яка неяскраво розпочала сезон. Після гонки українська біатлоністка поспілкувалася з кореспондентом “Чемпіонат.com”.

– Друга в кар’єрі особиста медаль на чемпіонаті світу стала для вас сюрпризом?
– Звичайно, ця медаль в спринті стала несподіваною. Вона дуже багато значить для мене. Я б хотіла сказати велике спасибі нашим уболівальникам за те, що вірили в нас і не стали поливати мене брудом після невдалої змішаної естафети. Мені самій було дуже прикро за цей провал. Через це мені було складно і сьогодні відстріляти на нуль лежачи, але я впоралася.

– Що зіграло для вас найважливішу роль у сьогоднішній гонці?
– Звичайно, це стрільба. У цьому сезоні мені довгий час не вдавалося відстріляти стабільно.

– Мартен Фуркад сказав, що невдача в естафеті йому тільки допомогла краще сконцентруватися. Ви відчували схожі почуття?
– Якщо чесно, то я навіть собі самій не можу відповісти на це питання. Часто задавала його собі. Мабуть, все-таки було якесь особливе бажання довести, що наша команда набагато сильніша, ніж ті результати, які ми показували протягом сезону.

– У чому секрет українських біатлоністів – концентруватися на головні старти і вигравати медалі тоді, коли це потрібно?
(Сміється) Секрету такого немає, ми просто працюємо і віримо в себе до кінця. Звичайно, чемпіонат світу для нас – головне змагання в сезоні, і готуємося з прицілом на нього.

– Наші дівчата навіть при відсутності результатів дуже тепло ставляться до Вольфганг Піхлер. У вас з Василем Карленко такі ж відносини?
– Звичайно, ми поважаємо кожного тренера і працюємо так, як тренери того вимагають. Якщо говорити про Василя Павловича, то мені дуже приємно працювати з ним останні два роки.

– Медаль ви вже завоювали. Далі буде легше виступати з моральної точки зору?
– Я думаю, що ще важче буде, тому що апетит приходить під час їжі.

– У Контіолахті Олена Підгрушна говорила, що в мороз українцям виступати особливо важко і незвично. Тепло і сонце, що панують в Рупольдінгу, – це ваша погода?
– Теж важко. На трасі не кращі умови для ковзання лиж, правда, сьогодні наші сервісмени постаралися і зробили все, що могли для мого успіху. Але все одно на м’якому снігу доводиться набагато вище піднімати ноги.

– У гонках естафета – найдорожча для вас?
– Для мене кожна гонка дорога.

– Як оціните перспективи сестри приєднатися до вас на подіумі?
– Думаю, вона здатна на це. Взагалі моя мрія, щоб ми з сестрою разом піднялися на п’єдестал в особистій гонці. У Фуркад мрія вже збулася, тепер чекаю, коли наша збудеться. Сподіваюся, цей день не за горами.

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: