Визвoляючи Мaньчжypiю

18567845

 

 

Усе далі і далі відходять грізні роки Великої Вітчизняної війни, але ніколи не згасне пам’ять про всіх тих, хто не задумуючись готовий був віддати своє життя в ім’я свободи. І в наших серцях ніколи не згасне пам’ять про людей близьких і зовсім невідомих, тих, хто боронив свій отчий край.

84782605.jpg
Волонтери загону «Добра воля» (6–Б клас)
в гостях у В. Д. Зеленського

Цікаво було спілкуватися з Василем Даниловичем Зеленським. Свій недовгий бойовий шлях ветеран розпочав сімнадцятирічним юнаком.

– Я і раніше рвався на фронт, не міг стояти осторонь, коли в країні панував хаос, коли навкруги лилася кров, але не проходив комісію, повертали з військкомату додому, – згадує ветеран.

І ось 1 грудня 1944 року настала довгоочікувана мить – його призвали до лав Радянської армії. В цей час на радянсько-німецькому фронті наступив затишок, і радянське командування почало перегрупування сил. У складі інженерних військ, сапер В.Д.Зеленський потрапляє до Монголії. Зі сльозами на очах згадує ветеран, як тепло їх приймали монголи, вони готові були ділитися останнім шматком хліба зі своїми визволителями. До речі, під час війни Монголія була основним постачальником м’яса та вовни для Червоної армії.

У 1945 році Василь Данилович брав участь у звільненні Маньчжурії, потім Мукдена і Харбіна.
– Довгий час японські війська не хотіли визнавати своєї поразки, частина Квантунської армії продовжувала чинити опір, це були поодинокі короткотривалі бої, – продовжує розповідь чоловік. – Десь у середині серпня японці зрозуміли, що війну програно і масово почали здаватися в полон. У двадцятих числах серпня нашими військами були зайняті Порт-Артур, Дальній, Пхеньян. Так похитнулася влада колонізаторів.

29 листопада, після повної капітуляції японських військ, Василь Данилович демобілізувався. Відбудовував рідне селище, працював задля добробуту Радянського Союзу.

65640174.jpg

Щасливе дитинство Кузьми Васильовича Янкова перервала звістка про початок війни.

Не дивлячись на свій юний вік, під час окупації хлопець розміновував протипіхотні та протитанкові міни. Часто мирне населення, як згадує, фронтовик, піддавалося насиллю з боку окупантів: «Людей зганяли для риття окопів, відбирали худобу, продукти харчування, часто жорстоко били та забороняли будь-яке спілкування між односельцями».

Постійний страх не давав повноцінно жити на рідній землі. Зі слів очевидця, на території Краснопільського району особливо кровопролитні бої між партизанами та німецькими окупантами відбувалися поблизу села Новодмитрівка, де загинуло чимало його знайомих.

У тисяча дев’ятсот сорок четвертому році юнак був призваний до лав Червоної армії і вирушив проходити службу до міста Шуя (нині Росія, Іванівська область), а потім встиг повоювати з Японією. Війна розпочалася дев’ятого серпня, а п’ятнадцятого серпня солдат Василь Янков отримав поранення у праву щоку від осколку снаряду, що розірвався поблизу. Після короткого лікування повернувся до лав своєї роти автоматником.

По закінченню війни вступив разом з братом-близнюком до школи танкістів, успішно закінчивши її, став командиром гармати, а брат – водієм-механіком. За бойові подвиги був нагороджений орденами Вітчизняної війни, «За відвагу», багатьма медалями.

18567845.jpg
Члени волонтерського загону «Факел» (10–А клас)
під час зустрічі з ветераном

Після демобілізації повернувся на Батьківщину, працював комбайнером, водієм. За кермом провів тридцять шість років.

На даний момент Кузьма Васильович не втрачає гумору та хоче, щоб ми більше дізнавалися про події Великої Вітчизняної війни та війни з Японією.

Історична довідка
Закінчення воєнних дій у Європі не означало завершення Другої світової війни. На Далекому Сході війна ще продовжувалася. Американські й англійські війська в ході воєнних операцій 1944 р. — початку 1945 р. завдали японцям ряд поразок й очистили значну частину окупованих територій. Однак американське командування планувало здійснити вторгнення на Японські острови не раніше 1946 р. Боротьба з Японією вимагала б від США величезних матеріальних витрат і людських втрат (до 1 млн.). СРСР, відповідно до домовленостей у Ялті, денонсував пакт про нейтралітет з Японією й 8 серпня оголосив їй війну.

6 і 9 серпня 1945 р. американці піддали атомному бомбардуванню японські міста Хіросіму й Нагасакі. Загальна кількість загиблих, за деякими даними, досягла 300 тис. чоловік. Застосування атомної зброї стало, швидше, актом залякування, ніж військовою необхідністю.

Радянський Союз до серпня 1945 р. зосередив на далекосхідному кордоні СРСР й у Монголії значні сили, переважну частину яких становили війська, що пройшли війну в Європі. Маючи 2,5-3 кратну перевагу над супротивником, Червона Армія вже в перші дні операції розгромила японські війська й уклинилася вглиб території Маньчжурії.

14 серпня японський уряд ухвалив рішення про капітуляцію, але частини Квантунської армії продовжували опір. Радянські війська завдали нових ударів, зайняли Мукден і Харбін. 19 серпня почалася масова здача японців у полон. У двадцятих числах серпня були зайняті Порт-Артур, Дальній, Пхеньян. Радянський десант висадився на Південному Сахаліні й Курилах.

2 вересня на борту американського лінійного корабля «Міссурі» японська делегація підписала Акт про беззастережну капітуляцію. Друга світова війна закінчилася.

http://krasnews.at.ua/publ/rozpovidi_pro_zemljakiv/doli_ljudski/vizvoljajuchi_manchzhuriju/4-1-0-295

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Поділитися в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Поділитися в Однокласниках

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: