ВOЛOНТEPCЬКI XPOНIКИ: ВIД ДIТEЙ I ВIД ДOPOCЛИX

27673878.jpg
 

Нинішня війна точиться не лише на сході країни. Справжній опір північному агресору починається, насамперед, в наших серцях та душах. На очах виникає новітня українська спільнота. Мить у мить ризикуючи власним життям, не тільки герої-патріоти із зброєю в руках протистоять ворогу. Протистоять кремлівському злу звичайні наші люди і навіть діти. І, як кажуть самі хлопці, які повертаються з передової до рідних осель, зараз українське військо немислиме без волонтерського руху, який вихором спалахнув по всій державі у відповідь на російську агресію.

Із номера в номер ведемо волонтерські хроніки. Протягом останніх днів ми побували в декількох селах, спілкувалися з учнями навчальних закладів, місцевими жителями, які допомагають бійцям-землякам. Сьогодні наш репортаж із Великого Бобрика.

Директор місцевої школи Ірина Анатоліївна Мандриченко розповідає, що благодійні заходи у навчальному закладі – справа не нова.

– Перед Новим роком з’явилась ідея влаштувати благодійний концерт. Діти, разом з педагогами, розробили сценарій, готувались, хвилювались, але задумане втілили, – розповідає Ірина Анатоліївна. – Тоді діти зібрали півтори тисячі гривень, скільки ж внесли вчителі школи. На зібрані кошти придбали теплі речі, термобілизну для односельчанина, який бере участь в антитерористичній операції на Сході країни. А тепер вирішили допомогти воїнам продуктами харчування, адже сьогодні ще більше односельчан мобілізовано до війська.

04539094.jpg

Учні школи, які залишились після уроків і допомагали вантажити ящики з консервацією, крупами, макаронами, олією, солодощами, теплими речами, кажуть, це лише мінімум від того, чим вони можуть віддячити захисникам.

– Я бажаю нашим воїнам, щоб вони повернулись додому живими і здоровими, щоб доля вберегла від полону, а ми будемо їх з нетерпінням чекати, – трішки хвилюючись ділиться п’ятикласниця Крістіна Демідова.

– Ми, учні Великобобрицької школи, продовжуємо акцію підтримки наших героїв-земляків, які вже рік протистоять агресії щодо нашої країни, – уже впевненіше продовжує розмову учениця 11-го класу Олена Лопатченко. – Якщо є такі чоловіки, хлопці із хоробрими серцями, які захищають нас від ворога, ми, представники молодого покоління, маємо надію, що зможемо перемогти і нарешті вирватися із цього замкненого кола меншовартості, залежності і біди.

А ще учні школи писали захисникам листи і обереги, які разом із продуктами, вирушили на передову.

Будучи у Великому Бобрику, не могли не завітати до Надії Олександрівни Корх, щоб подякувати їй за активну громадську позицію. Хто читає наші волонтерські хроніки, пам’ятає, що ця жінка щомісяця перераховує кошти на рахунок ГО «Краснопілля». У школі запитали, чи не підкажуть, як знайти будинок цієї жінки, у відповідь почули: <em>«Надія Олександрівна? Та це ж наша колега, педагог. Якось вона сказала, що саме на молоді встигли поставити «хрест», мовляв, не здатні і не хочуть впливати на власне майбутнє, а лише за рік вони довели, що не лише хочуть змін, а й готові відстоювати його ціною власного життя!».</em>

Надія Олександрівна виявилась привітною господинею, але коли зайшла мова про вдячність, відрізала:
– Дякувати треба не мені, а тим хлопцям, які там стоять – то наші герої! А допомагати їм, це обов’язок кожного з нас. Про одне шкодую, що пенсія у мене маленька, не дозволяє віддячити так, як хочу! Моє покоління, на жаль, не надто активне сьогодні, але дивлюсь на дітей, і радію, бо вони лише за рік побачили і зрозуміли те, що дехто не збагнув за десятиліття – що значить жити вільними у вільній країні. За ними майбутнє, хай не всі з них стануть професорами, академіками, математиками, письменниками, це не головне, важливо, щоб вони були Людьми.

Ми ж вкотре звертаємося до кожного, хто нас читає, не бути осторонь від долі наших захисників і усвідомити, що будь-яка Ваша допомога – це невеличкий, проте справжній, матеріалістично втілений, крок до переможного кінця війни, і що ця допомога насправді є невеличким внеском у щасливе повернення наших бійців-земляків до рідного краю.

Нагадуємо, що діє громадська організація «Краснопілля», на рахунок якої можна робити пожертви.
Її реквізити: р/р 260033102984.
код 35906531,
МФО 337568. Назва банку: ТВБВ №10018/041 філії Сумського обл. управління АТ «Ощадбанк».

Тож якщо бажаєте допомогти чимось землякам, які сьогодні несуть службу в зоні АТО, телефонуйте 096-97-42-450 (В. А. Лавріненко). НАРАЗІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ПОТРІБНІ ОВОЧІ, ЦИБУЛЯ, ЧАСНИК, КАПУСТА, КАРТОПЛЯ.

Якщо хтось із Ваших рідних сьогодні несе службу в зоні АТО і потребує допомоги, звертайтеся за вказаним вище телефоном, своєрідний «штаб» громадських активістів знаходиться в смт Краснопілля по вул. Лермонтова, 5 (магазин «Техмонтаж<strong>).</strong>

Є новини, цікаві теми? Пишіть motsnyi1976@ukr.net Телефонуйте 050-064-94-14

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: