З редакційної пошти газети “Перемога”. Крик душі
Шановні жителі Краснопільського району та самого селища Краснопілля. Звертаюся до вас, не будьте байдужими до свого життя. Вам відомо, що в нашому селищі одна лікарня на весь район, а він у нас чималий, та це не заважає закривати, чиновникам та посадовцям, відділення за відділенням. Ви всі пам’ятаєте, як спочатку закрили пологовий будинок, і які труднощі виникли у наших жінок, тепер на черзі гінекологічне відділення, яке хочуть сполучити з хірургічним відділенням.
Невже ті, хто надає такі накази не розуміють, що гінекологія повинна бути окремо? Звісно, не розуміють, адже накази віддають чоловіки, що їм до цього відділення? Хтось хоча б подумав про здоров’я жінок, а не про гроші?
В цьому відділенні лежать жінки вагітні, які мають дітей, яким потрібно зробити процедури і бігти додому до своєї малечі, але якщо перевести до хірургічного відділення, чи зможе жінка з токсикозом знаходитись в тім відділенні де є смертність, де є післяопераційні хворі у важкому стані, з гнійними ранами, опіками та ін.. Моя відповідь – ні.
Жінка, маючи вразливий організм, виношуючи дитину не зможе знаходитися в такому відділенні. Навіть по статистиці більшість пацієнтів гінекології – це вагітні в тяжкому стані токсикозу. З району багато літніх жінок звертаються за допомогою в це відділення, маючи серйозні проблеми із здоров’ям, і персонал, який хочуть переполовинити, ставиться до цих жінок з усією повагою та любов’ю, лікують, допомагають. А що буде, коли відділення передадуть у хірургічне відділення?
Нічого, всім відомо, що згодом взагалі його закриють. А нам прийдеться їздити до м.Суми і нікого це не турбує, доїдете ви чи ні! Тож, любі жінки, давайте не будемо байдужими до відділення, яке нам допомагає та лікує і врятуємо його від несправедливості. Лікарня в нас одна – і життя одне. Приживіть його з користю для свого селища!
С.ТИМЧЕНКО,
пацієнтка гінекологічного відділення.
Підготував О. Моцний
Поділитися в соціальних мережах
Автор публикации
Медичні працівники теж різні – одні прийшли помагати людям, другі помагати власній кишені і не обов’язково вимагаючи прямо щось. Ганебний ланцюг – коли лікар працює на аптеку і відмовляє у наданні допомоги без списку куплених препаратів. Або коли не зважаючи на величезну чергу хворих лікар без черги приймає розповсюджувача лікарських препаратів і обговорюють з ними комерційні питання. Лікарі теж діляться на лікарів від Бога, і на таких, що ні до кого більше звернутись, а вони можуть і начхати. Взагалі сама система потребує реформування, бо вона деградувала і забюрократизована і не ефективна. Про це знають усі. Хороший лікар не залишиться без роботи, а інших у даній сфері не має бути. Не хочу образити порядних лікарів їх у Краснопіллі більшість і бажаю їм доброго здоров’я!