З icтopiї c. Xмeлiвкa

«Там, де чисте дзвенить джерело
Й верби віти в ставочках купають,
Там розкинулось наше село,
Що Хмелівкою всі називають»

21960800.jpg

Загальні відомості про Хмелівську сільську раду

Дата утворення: 27 листопада 1984 року.
Площа: 6378 га.
Місце знаходження: розташоване на південному сході Краснопільського району Сумської області.
Адміністративне підпорядкування: за 12 км від районного центру смт. Краснопілля, від обласного центру м. Суми – 55 км, найближча залізнична станція смт. Краснопілля за 14 км.
Сільських населених пунктів: 4 (село Хмелівка, село Лозове, село Веселе, село Виднівка).
Чисельність населення: 749 чоловік.

75418866.jpg

Дяченко Олексій Олександрович – сільський голова

За переказами, село Хмелівка виникло у другій половині ХУІІ століття в дуже красивому місці, на пагорбах посеред лісів. Спочатку це був невеликий хутір, який називався за прізвищем його засновника – козака Хмеля. Згодом біля хутора з’явилися невеличкі хутори – Развівка, Просіки, Бесарабів. Ці відомості підтверджують і матеріали з особистого фонду історика-краєзнавця Косарєва Андрія Григоровича:

«У 1676 році по царському указу службова особа Краснопілля – Осадчий на прізвище Вовченко роздавав землі Краснопільським козакам за їх заслуги у вічне і потомственне володіння … У кінці Бабачинського Яру і початку річки Баби, або Тонкої, Краснопільський козак Хмель одержав ділянку землі, на якій заснував хутір, що дістав назву Хмелівка.

На схід від Хмелівки Краснопільський козак Резвін одержав земельну ділянку і заснував хутір Резвівка. На захід від Хмелівки Краснопільський козак Посіка, одержавши ділянку землі, заснував хутір Просіки».

Ось тільки про Бесарабів хутір у матеріалах фонду не має жодної згадки. За спогадами старожилів села Хмелівка, цей хутір виник набагато пізніше від трьох вищеназваних хуторів. Назва хутора ймовірніше походить від імені першого поселенця.

78172420.jpg

Спочатку це були невеликі хутори розташовані в дуже мальовничому місці, на пагорбах посеред лісів – хутори Хмелівка, Басарабів і Рязвівка, а хутір Просіки розкинувся по обидва боки Малого Просічанського ставу. Пізніше, вони стали складовими частинами села Хмелівка.

Повз хутір Хмелівка, у витоках ріки Тонкої проходив відомий Сагайдачний шлях. Шлях і справді був відомим, бо був він разом з Бакаєвим артерією, що сполучала південь Київської Русі з північною її частиною, а згодом з Московською державою. Також цим шляхом рухались і нападали на мирне населення татари.

15839496.jpg

У 1618 році Сагайдачним шляхом прямував зі своїм козацьким військом до Москви славнозвісний гетьман П.Сагайдачний, з того часу і називали на честь гетьмана. Його існування підтверджує знахідка старовинного уламка шаблі під час будівництва сучасної дороги поблизу Хмелівки. Цим шляхом проходили каравани купців з дорогими товарами, ним курсували ватаги грабіжників, деякі з них проживали і в Хмелівських хуторах.

Під час Північної війни Сагайдачним шляхом з руських міст і сіл за наказом царя Петра І рухалися полки під Полтаву.

Заселення території, де розташоване село Хмелівка, вірогідніше, відбулося ще в стародавні часи, бо в урочищі Ростаковому (названий на честь колишнього власника землі) можна й зараз знайти уламки гончарного посуду черняхівської культури, напевно тут існувало якесь поселення, але точних відомостей про це немає.

Про бойове минуле місцевості яскраво свідчить знахідка скіфського періоду – залізний кинджал, знайдений у 1980 році під час польових робіт. Кинджал – типовий акинак довжиною 29,1 см. Меч оздоблений масивним перехрестям, нервюрою, нині зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї.

36945763.jpg
Скіфський меч – акинак

Про ранні часи Хмелівки відомостей мало. У 1773 році населення складало 106 осіб (52 чол., 54 жін.). Жителі Хмелівських хуторів крім звичної селянської роботи, займалися ремеслами й промислами.

Веселе – село, що входить до складу Хмелівської сільської ради. Відстань до районного центру смт Краснопілля – 15 км

Засноване на річці Дерновій, до складу села увійшли села Мала Весела і Велика Весела. У 1773 році налічувало 179 жителів. Відомо, що в 1862 році в селі діяла гуральня, яка давала великі прибутки на той час. Нині населення села Веселе складає 122 особи, домогосподарств – 40.

Виднівка – село, що входить до складу Хмелівської сільської ради. Відстань до районного центру смт Краснопілля – 17 км. Село відоме з початку УІІІ століття. Відомо, що в 1740 році в селі був збудований Іоанно-Предтечінський храм. Відомо також, що при храмі було в 1836 році 1172 парафіян (564 чоловіків та 608 жінок). До парафії відносились села Мала Весела і Велика Весела. Існувала і школа грамоти. У 1850 році населення села Виднівка складало 1370 жителів.

16972012.jpg

За визволення села Виднівка, в серпні 1943 року, старшому лейтенанту Жукову Івану Федоровичу , командиру гармати 868 – го винищувального артилерійського полку Резервного фронту, присвоєно звання Героя Радянського Союзу за вміле керівництво гарматною обслугою 21 вересня 1943 року. Тоді, будучи в оточенні, Іван Жуков в одному з боїв особисто знищив 1 танк, до 25 ворожих автоматників. На жаль в наш час село йде до згасання, станом на 01.01.2013 року в селі налічується 12 дворів, в яких проживає 22 осіб.

Лозове – село, що входить до складу Хмелівської сільської ради. Відстань до районного центру смт Краснопілля – 16 км. Розташоване на лівому березі річки Дернова. Раніше мало назву – Попівка. Існування села відоме також із середини УІІ століття. До складу села ввійшли хутори Новоселів , Хутір, Кардашів. Населення села в 1930 році складало приблизно до 650 чоловік. Лозове – батьківщина Героя Радянського Союзу Лебеденка Івана Максимовича, 1921 року народження, гвардії капітана. Звання Героя йому присвоїли за уміле командування дивізіоном, знищення 4-х дзотів, семи кулеметних гнізд, двох гармат, мінометної батареї ворога при форсуванні ріки Західна Двіна 12 липня 1944 року. На 01.01.2011 року в Лозовому залишилося 28 двори, в яких проживає 77 особи.

83335362.jpg

Лебеденко Іван Максимович, Герой Радянського Союзу

 

Поділитися цим:

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: