I cepцe cльoзoю нapaз oпeчe xвилинa мoвчaння…

8 серпня. Цього дня жителі селища щороку врочисто відзначають свято визволення Краснопілля від німецько-фашистських загарбників. Не зрадили краснопільчани добрій давній традиції вшанування цієї дати і нинішнього року. За покликом серця із букетами живих квітів зібралися представники трудових колективів районного центру, громадськості на мітинг-реквієм до Меморіалу загиблих воїнів, з нагоди 73 річниці визволення Краснопілля від німецько-фашистських загарбників. s09638951.jpg
8 серпня 1943 року у переможному наступі воїни 232, 237 та 206 стрілецьких дивізій визволили наше селище від ненависного ворога. Нарешті скінчилися довгі дні, місяці німецької окупації, жахливі картини розстрілів невинного населення, катувань і тортур мирних людей, припинились знущання і відправка на каторжні роботи до Німеччини. На краснопільську землю зійшла мирна тиша, омита слізьми матерів.

s63465356.jpg

Вітаючи присутніх на заході з цією пам’ятною подією в житті Краснопілля та району голови райдержадміністрації Юрій Яремчук, районної ради Віталій Савоненко, заступник Краснопільського селищного голови Іван Голуб та голова Краснопільської районної організації ветеранів Володимир Дяченко наголошували на мужності і героїзмі воїнів-визволителів, чимало з яких полягли у кровопролитних боях на краснопільській землі, знайшли вічний спочинок у братській могилі. Їх імена викарбувані на стелах.

s70976334.jpg

Хвилюючого, піднесеного змісту мітингу реквієму також додала пісня виєнних років у виконанні вокального ансамблю «Ветеран» Краснопільського РПК. Кожен, хто загинув у боях за визволення нашого селища у серпні 1943 року у жахливій минулій війні заслуговує на вічну пам’ять і молитву. Присутні вшановують світлу пам’ять полеглих воїнів хвилиною мовчання.

Солдатські душі, вони зорями дивляться на нас із небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличуть у блакитному небі. Як данина їх світлій пам’яті безсмертному подвигу лягали і лягали до стел, до Вічного вогню живі квіти. Поцікавився, про що думав у ці хвилини ветеран праці, дитина війни М.Лазнєвий, який, віклавши всі справи, приїхав до Краснопілля з Земляного, щоб взяти участь у цьому пам’ятному заході.

– Серпневі дні визволення для мене священні, – каже Михайло Степанович. Та, власне, слова були зайвими про це свідчив вираз його обличчя: покладаючи квіти цей сивочолий чоловік плакав.
О.ЦИЛЮРИК.
Газета “Перемога”

 

Поділитися цим:

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: