Кoжнa eкcкypciя yнiкaльнa

У дитинстві знання набуваються легко, пізніше ж їх потрібно здобувати працею і зусиллями, тут укорінюються звички, складаються риси характеру, які потім змінити буває надзвичайно важко. Саме тому для дітей освітніх закладів Краснопілля організовуються екскурсії «туди, де поганому не навчать». «Там» їх гостинно зустрічає настоятель Свято-Успенської церкви протоієрей Іоанн Дубляк.

41059784.jpg


Після традиційного для періоду від Пасхи до Вознесіння вітання «Христос Воскрес!» і дружної відповіді, стоячи на паперті храму, батюшка запитує про те, що необхідно зробити, перш ніж зайти до храму. Відповідь зрозуміла – перехреститися. Так, напевно, відповіла б і більшість дорослих.

Але ні – виявляється, спершу треба примиритися з усіма – попростити пробачення у тих, кого образив, та самому не тримати ні на кого зла, привести на пам’ять, що у храмі незримо присутній Сам Господь. І тоді вже перехреститися.

94434149.jpg

Як це правильно зробити, а також як слід поводитися у церкві багато дітей знає, хоча нагадування не є зайвим, але є й такі, хто вперше в житті переступає цей поріг.

51160554.jpg

Далі – кожна екскурсія унікальна. Її зміст залежить від віку дітей, їхніх знань та питань, які вони задають. Отець настоятель розповідає про Спасителя, Його Розп’яття та Воскресіння, про богослужіння і молитви, іконостас та вівтар, храмову ікону та ікони 12 свят, Почаїв та Почаївську ікону Божої Матері, про Архистратига Михаїла та Ангела-Хранителя, про святих угодників Божих – Іоанна Хрестителя, Миколая Чудотворця, мучениць Віру, Надію, Любов та матір їх Софію, святих покровителів бджолярів – преподобних Зосиму і Савватія, Соловецьких чудотворців. Не залишається без уваги й ікона Покрову Пресвятої Богородиці, адже Її погляд завжди спрямований на того, хто дивиться на Неї, де б він не знаходився.

24910909.jpg

У ході екскурсії діти мають змогу ознайомитися з книгами, які використовуються під час богослужінь. Когось цікавить матеріал та вага Євангелія, вік та кількість сторінок у Служебнику, а хтось навіть робить спроби почитати тексти церковнослов’янською мовою – мовою, якою звершується все богослужіння в храмах Канонічної Української Православної Церкви, яка завжди використовувалась лише для бесіди з Богом. І тут же дізнаються, що ця мова була створена у ІХ ст. дією благодаті Святого Духа, святими братами Кирилом та Мефодієм на основі давньоболгарської мови. Її нічим не можна замінити – неможливо перевищити Божественної благодаті. Дітей у школах терпляче і наполегливо навчають іноземних мов, які у подальшому знадобляться далеко не всім, чому ж не освоювати величні слова Богом даної мови, спорідненої нашій рідній милозвучній?

Після того, як всередині храму все, включаючи кімнату для звершення таїнства Хрещення, вивчено, свічки за маму, тата та інших близьких поставлені й горять, наступає довгоочікуваний для дітей, хвилюючий для педагогів момент. Підйом на дзвіницю. Неймовірна краса пейзажів з висоти пташиного польоту. Удари в дзвони. Захоплення, яке важко описати.
Закінчилась екскурсія. Звучать слова вдячності і запрошення приходити ще. Уже з-за церковної огорожі діти на прощання махають батюшці рукою. Для когось із них це був свого роду туризм, який мав на меті загальний культурний розвиток, а хтось збагатився духовно, завдяки попереднім настановам батьків та вчителя християнської етики. Можливо, враження від побаченого і почутого залишаться в пам’яті дітей на все життя. Ніхто не знає, яким чином і коли Господь може торкнутися до душі Своєю благодаттю. До речі, до екскурсій іноді приєднувались і дорослі люди, які в цей час заходили до храму, бачачи його двері відчиненими.

http://krasnews.at.ua/news/kozhna_ekskursija_unikalna/2016-06-11-6476

Поділитися цим:

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: