Нaшi вoї, Ви тpимaйтecь, вiд зeмлi cвoєї cили нaбиpaйтecь!

Вчитель Миропільського НВК Оксана Олексіївна Шульга не часто бралася за перо, хоч інколи й виходили в неї віршовані рядочки. Писалося, як кажуть, для себе, для душі. А потім прийшла війна, жахіття, котре зараз у серці кожного українця запеклося рубцем, кровоточить та не дає спокійно жити, мислити, дихати. Не обійшла війна Краснопільщину, тож увесь душевний біль, увесь жаль самі-собою вилилися у віршовані рядки сільського вчителя, які записала на одному диханні, ділилася ними із братом, який сьогодні несе службу в зоні АТО, і тепер ось зважилася винести на розсуд читачів.
01552297.jpg
«Для кожного з нас війна почалася по-своєму, – ділиться Оксана Олексіївна. – Особисто для мене вона почалась, коли загинув Віталій Піддубний, з яким навчались в одній школі. Війна почалась, коли загинув Юрій Андрієнко – хлопець, якого навчала. . Світла пам’ять Вам, хлоп’ята! Війна почалась, коли взяли на службу Євгенія Ординця – завгоспа нашої школи, та рідного брата Павла Шендрегоренка, який теж працював у школі. Будьте здорові, хлопці – Ви справжні! Спілкуючись з ними, дізналась багато нового, про той світ війни, чужий для нас. Шокувала розповідь брата про місцевих дівчаток, які клали бузок під ноги нашим воїнам із словами: «це вам на могилки…». Так з’явися вірш «Не несіть на могилки ви нам бузок». Та все рівно вірю, що завдяки Вам, нашим захисникам все у нас буде добре, тому дарую свою вірші, відкриваю свою душу».

Вітер віє за вікном,
Сніг мете, хурделиця…
А хлоп’ята там, в АТО,
У землянках стеляться.

Хтось їм скаже «Ну й дурні,
Що пішли Ви воювати!»,
А що в нас усіх мирні дні,
А на хлопців – наплювати…

Всі живуть спокійно, п’ють,
Йдуть на гульки хто куди,
А хлоп’ят там кулі б’ють,
І несуть їм смерть туди.

Та надію маю я,
Що війна скінчиться,
Розквітає хай життя,
А війна скінчиться.

* * *

Проводжала мати сина у солдати,
Рідну свою Україну захищати.
Не ховала сина під спідницю,
Віддала кровинку в землю-чужаницю.

Дякую Вам, мамо, за воїна-сина,
За ночі недоспані, за Вашу дитину.
За те, що не втік, а пішов воювати,
Свою Україну від ворога захищати.

Мати-матусі, я вам уклонюся,
За Ваших кровинок усіх помолюся,
Щоб кулі ворожі їх не торкалися,
Додому здорові й живі поверталися!

* * *
89894573.jpg

Душа бунтує, душа болить,
Бо в Україні вогонь горить.
Палають хати, гримлять гармати,
І проводжає із сльозами мати
Синочка рідного до військкомату.
Вкраїна плаче, вона кричить:
«Війна проклятая, спинися в цю мить!
Хай буде скрізь добре, хай мир буяє,
Хай любе сонце для всіх нас сіяє,
Любов у серцях хай квітне,
Хай щастя встрічає привітне.
Війна хай буде, як сни страшні,
Хай буде добре в усі часи!»

* * *
Не несіть на могили ви нам бузок,
Не треба таких від вас квіток.
Ми будемо жити, життю радіти,
Землю свою від ворогів боронити.

А як не подобається Вам жити тут –
Збирайте речі – і в добру путь!
Звільніть нашу землю скоріш усі,
Не хочемо жити ми у війні.
А хочемо миру і щастя багато,
Спокою, радості в кожну хату!

* * *
Все буде добре у кожного з нас!
Слова ці крилаті підбадьорюють нас.
Хай все буде добре на нашій землі,
Хай хліб запашний лежить на столі,
Хай мирне небо над нами сіяє,
Доля щаслива не забуває.
Сміються хай діти, радіють батьки,
Хай всюди буяють красиві квітки.
Хай мати дитятко несе на руках,
А Україна процвітає в віках!.

* * *

Наші вої, Ви тримайтесь,
Від землі своєї сили набирайтесь!
Хай земля вкраїнська Вас усіх тримає,
Нехай ворог від вас далеко тікає!
Будьте непохитні, мов дуби крислаті,
Та міцні всі духом, воїни-солдати,
Хай молитва материнська Вас оберігає,
З перемогою додому живими повертає!

* * *
Дозріває зерно вже на полі,
Україна збирає врожай,
Сонце світить яскраво у небі,
Жайворончику, дужче співай!
Мирне поле і мирні у нас справи,
І не скажеш, що десь там бої,
Що гуркочуть снаряди й танки,
І що в головах думки одні:
«Хай скінчиться усе це сьогодні,
Хай завершиться відразу війна,
Хлопці всю зброю покинуть,
І йдуть працювать на жнива.
Бо ми народ трудолюбивий,
Уміємо працювати на землі,
Щоб було усе у нас до діла,
І хліб запашний на столі!»

 

Поділитися цим:

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: