Звepнeння пpeдcтaвникiв Cyмcькoгo зeмляцтвa в м. Київ

Шановні жителі Краснопільщини! Дорогі земляки села Самотоївка, Глибне, Думівка, Хвойне!

25 жовтня вибори до місцевих органів влади. Ми з вами добре знайомі, а з багатьма особисто. Не один рік мали щасливу нагоду працювати з вами, не один добрий проект тих років приносив добрі економічні здобутки, моральне задоволення від нашої праці в одній команді. Та праця була гідним мірилом і здобутком для забезпечення життя людей, для того, щоб наші села стали кращими, а мешканці громади Самотоївської сільської ради жили заможніше.

Але та праця, ті відносини, ті роки вже позаду. Ми всі живемо сьогодні, сьогоднішніми реаліями. Так, дуже боляче дивитись та відчувати сьогодення. Майже у всіх секторах української економіки є труднощі. Це так. Багато чого потрібно реформувати, замінити, підчистити. Постає питання, а кому довіряти, хто спроможний на таку велику роботу та самовіддачу? А робити треба, і починати потрібно на низах, децентралізація дає право і можливість – громади стають ковалями власного добробуту, достатку і європейського виміру життя.

Давайте задумаємось, проаналізуємо, подивимось на «кандидатів» на посаду голови села – розумна селянська логіка підкаже правильно. Я впевнений, що якщо ми добре проаналізуємо, глибоко вивчимо всіх претендентів, то вибір залишиться на нинішньому сільському голові – Івану Перерві.

Так, тільки він це зможе. Потрібно менше говорити, а більше діяти. Такий час настав і виборці села мусять дати Перерві Івану Миколайовичу можливість закінчити почате. Він працює головою в такий час, коли на всі його задуми й проекти ні коштів, ні допомоги головного базового товариства майже не надавалося. Навпаки, деякі негаразди та затримки сприймалися з тихою радістю – «Ну що дострибався, на поклон не прийшов – викручуйся тепер сам». Що можна зробити на голому ентузіазмі? Нічого.

Та Голова (такий позивний був у нього в добробаті «Донбас») багато чого зробив для села, для людей. Візьмемо для прикладу хоча б три-чотири значущих позиції.

Перша – підвідний газопровід до с. Глибне, вартістю 1,7 млн. грн. І це при тому, що в області «в черзі стояло» 134 населених пункти. І тільки Івану Миколайовичу вдалося переконати підрядчиків розпочати роботи, навіть не отримавши передоплати від держави, як це мало бути.

Друга позиція – утеплення разом з жителями громади (5%) дитячого садка. Такого комфорту не було і при радянських часах, говорять молоді мами, котрі свого часу, як були малюками, мерзли взимку.

Третя – відновлення (і в планах до виборів подвоєння кількості освітлених вулиць) непрацюючого з кінця 80-х років вуличного освітлення.

І, насамкінець, четверта – самотужки, лише за рахунок волі до перемоги, залучивши до технічної роботи апарат ради та клубу, склав та виграв у держави регіональний проект на реконструкцію Самотоївського будинку культури. Вартість цього проекту (кошти з держави) – 1млн. грн.

Для рекреації, організації відпочинку разом з ентузіастами та при своїй правовій опіці «повернули до життя» став Токарівський. Футбольна команда за три десятки років змогла не тільки «взяти» осінній Кубок сезону, а й організувати цей захід, порадувавши односельців.

А найголовніше – він залишається відкритою, порядною і чесною людиною. Він органічно вписується в життя села, душею живе з людьми.

Якщо хтось забув його здобутки, представники Сумського земляцтва в м. Київ нагадають:

1. Зайдіть у сільську раду – там побачите те, що називається Євростандарт, і не тільки ремонт – на цій же сільській раді перший в Україні замайорів поруч з Державним прапором України і прапор Євросоюзу. Вся Україна це бачила й про це знала.

2. У селі працює нічне освітлення – це його проект, реалізований без державного фінансування.

3. Побувайте на сільському ставку – його привели в такий вигляд голова і громада, тут тепер немає ні скандалів, ні піару, тут всі знайшли свої інтереси.

4. Школа завжди у думках Перерви, він завжди протягне руку школі й допоможе, бо його коріння там, адже він свого часу вчителював протягом 8 років.

5. Зелені насадження, сади і дерева парку – це також не з неба впало, це господарське око сільського голови.

6. А збір і вивезення побутового сміття від селян – також перша в районі ініціатива голови села.

7. Першим, і як виявилося єдиним із голів області, добровільно взяв в руки зброю і разом з побратимами-добровольцями, сформувавши добровольчі батальйони, зупинили просування «сєпарів» в сторону і Сумщини в тому числі в зоні конфлікту АТО. Врешті-решт, цей вчинок найдетальніше характеризує ділові, лідерські якості Перерви.

Представники Сумського земляцтва передають свій консолідований месидж: ось він наш Голова – теперішній і майбутній.

Йому потрібно дати мандат довіри, він довів своєю працею те, що тепер, при децентралізації, коли будуть можливості, зробить ще більше разом з громадою, яка буде йому допомагати.

«Моя мета – працювати для громади на базовому сільському рівні, але в команді Патріотів (зараз такою єдиною політичною силою є УКРОП) – разом розпочали рухатися вперед, разом давайте продовжувати, разом відродимо наші села і всю Україну!» – говорить Перерва.

З повагою,
за дорученням представників Сумського земляцтва в м. Київ
Володимир Власенко.
Олексій Бойко. м. Київ – Самотоївка.

Поділитися цим:

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: