Ти — українець!

Пам’ятай, де б ти і з ким не був, що ти — українець! Україні потрібна твоя допомога, бо лише разом, ми — народ! Сила! А окремо, ми — ніщо! Це показала й помаранчева революція. Коли ми обирали Президента, у виборі,певне, помилилися, бо думали що справді займеться ділом, а в нього одні слова,та обіцянки. Проте, з іншого боку ми переконались, що гуртом ми сила і лише так з нами рахуються.Дивитися на безлад в нашій рідній Україні душа болить. Кого ми тримаємо при владі? На наших очах, оці, всі скопом взяті, хто нами керує сьогодні, лише міняючись кріслами та портфелями, пограбували все наше величезне багатство, якщо якесь не вдалося пограбувати, то знищили: могутні заводи, й малі підприємства, з лікарень поробили пекло за гроші, перетворили навчальні заклади, заклади культури і навіть Церкви у бізнесструктури, все забрали загребущі руки своїх ворогів України. Ось земля тепер ними шматується. Як можна було довести українця до того, щоб він свого м’яса, молока не мав? Добре тим мешканцям міст, котрі мають рідню у селах й є де взяти повноцінні продукти, хоч необхідне: картоплю, молоко і все інше, бо вже Українця, замість найситніших й найсмачніших ковбас,якоюсь хімією годують.А через це наші діти постійно хворіють Хто це зробив? Оці, хто правили і правлять, у кого без труда мільйони з мільярдами з’явилися. І ті у кого мільйони, і ті у кого мільярди — олігархи! Бо той багатьох бідних обдурив, а тому менше дісталося обдурити,
але й він такий. Не подарує, попадешся — розшматує, втопче в гній. Це не українці, бо в них душ нема.
Скільки заводів, підприємств в містах (тобто — робочих місць)? А ферм по селах? — В багатьох по 10 й більше було, знову ж роботи скільки — і де те все? Де обладнання, устаткування із заводів, де техніка колгоспна? Скажіть, чи ж це не наше? А ми ж, отих, хто найкраще грабує, обирали ще й до влади.
Чому би ці уряди, Президентів й до в’язниці не віддати ? Чому не витрясти усе награбоване, та людям роздати? У розвиток України вкласти?… Оце, й того, їдять тепер наші діти хімікалії тонами в ковбасах. Але щоб й таке купити, то треба в котрійсь Туреччині, Німеччині заробити, їхнім робітникам-пенсіонерам (вибачайте за гірку правду) зад підтираючи.
А ми ж не лише Союз — півсвіту годували, робочих рук не вистачало. А зараз, села занепали, деякі й пропали, усі, хто міг, з села вже від безробіття повтікали, від найкращої землі, залишилися самі пенсіонери. Й аж плаче та земля, що за неї кращої нема, а нас — оцим г… годують. Ми усе чекали, ось-ось попустить, — засіють хоч травою, й вже худобі буде їсти, а там, гляди і м’ясо з’явиться, своє, звичне, повноцінне, екологічно чисте, без всякої зарази.
Так хіба ж діждешся? Не вигідно їм це, бо буде менше безробітних, і треба буде цінувати своїх робітників. А їм це не вигідно, бо вже не вкажуть на ворота.
Кому ви, правителі, наші підприємства й землі наші віддали? Тим, хто купу хабара дав, а він на нас — буде робити? А нам й кредиту не взяти, бо в банках здеруть три шкури. Нам кризу дали щоб нас чавила, а банки на цьому капітали нарощують та їх ще й спасають — помагають.
Чому б на будівництво пам’ятника Шевченку не взяти гроші у цих буржуяків, замість того щоб займатися здирництвом ?
(з працівників культури в добровільно – примусовому порядку буде здерто по 100 грн. А чому не всю зарплату, навіщо вона їм.)

1) Чи хотіли би Ви змінити на краще життя в Україні для всього народу і своїх дітей?_
2) Чи вірите Ви в те, що хтось з нинішніх керівників, котрі вже двадцятий рік обіцяють: «завтра вже буде краще», щось зроблять для народу іпокращать життя?_
3) Чи згодні Ви з тим, що треба заборонити політичні партії, котрі заплямували себе антинародною діяльністю?
4) Чи згодні Ви з тим, що вже прийшла пора розпустити цю Верховну Раду та провести розслідування політичної та комерційної діяльності депутатів? Яким чином все народне майно опинилось в їхніх руках?_
5) Чи хочете Ви, щоб хтось з цих олігархів став нашим Президентом і життя народу знову почалось поневірянням у пошуках кращого життя за кордоном? Чого ми не можемо зробити його на Україні кращим, ніж за кордоном?_
6) Чи бажаєте Ви, щоб чиновники в парламенті і державних установах справді прагнули до того, щоб покращити життя свого народу? Наші чиновники вже не мають звідки поповнювати держбюджет, то починають тиснути на малий та середній бізнес, при цьому великий бізнес залишили без змін. Бо це бізнес тих безсовісних, котрі стоять при владі сьогодні і з кожним роком збагачуються в декілька разів. Ми повинні серед тих, кого знаємо, відібрати вірних народу — найчесніших, для того, щоб вони працювали в парламенті і держустановах чесно для народу, щоб нам закордонних відходів не возили, щоб наша Україна процвітала, відродились ферми в селах, заводи в містах, щоб люди мали роботу, їли справжнє м’ясо, молоко… споживали й насолоджувалися усіма благами, якими щедро Бог наділив Україну. Чи згодні Ви з цим?