ICТOPIЯ ВOЛOНТEPA

18:38 09-11-2016 Краснопілля Громадський портал - Редактор Новини Залишити коментар

Чим можна зайнятися, коли ти став студентом? Навчатися, брати участь у різних наукових семінарах, стати частинкою активного життя свого університету. Можна вдало поєднувати те й інше. Прикладом є історія Анастасії Вихрової. Вона із тих студентів, що ніколи не сидять на місці, постійно розвивається, самовдосконалюється та має власний, особливий погляд на життя. Настя живе в Угроїдах, вступила до Сумського Державного Університету, де одразу поповнила лави студентського волонтерського загону. Волонтерський загін СумДУ існує близько 10 років, але найбільшого розквіту актив досяг протягом останніх 5 років, тому що систематизувалася робота, збільшилася кількість волонтерів, виїздів, урізноманітнилися види, форми та методи роботи. Також, волонтери співпрацюють з різними громадськими організаціями, благодійними фондами, музеями, бібліотеками…. Усе для того, щоб добро, яке вони дарують від щирого серця, отримували все більше і більше дітей.

– Настю, з чого все почалось?

– Ще на першому курсі, під час Ярмарку інтересів, просто підійшла до намету з написом великими літерами «волонтерство», захотіла спробувати щось нове, зайнятися доброю справою, пізнати волонтерство «зсередини».

– Що для тебе волонтерство, чи допомагає в посякденному житті?

Волонтерство для мене це можливість допомагати іншим людям, дарувати радість оточуючим, проявити себе як креативну особу, особливо коли придумуємо різні акції та продумуємо як їх втілити у життя. Волонтерство – це можливість провести незабутньо та з користю вільний час, це можливість переосмислити своє життя, подивитися на одні й ті самі речі по-іншому. Волонтерство дає зрозуміти, що ти комусь потрібен, і що ти можеш зробити чиєсь життя трішки яскравішим, розбавити сірі будні своїми позитивними емоціями та думками. Волонтерство для мене стало стилем життя.

А чи допомагає? Не те що допомагає…Тут щось інше. Просто ти коли робиш якусь добру справу, відчуваєш себе щасливим, іноді змореним, але це тому, що віддаєш себе до останку. Хоча волонтерство це і взаємодопомога, і самореалізація в соціумі, при всьому цьому, ще й важка робота. Це витрати своїх ресурсів та часу.

– Які найяскравіші моменти ти пам’ятаєш?

Акцій було проведено безліч, та найяскравішою подією був виїзд до Ульяновської школи-інтернату. Там ми ставили казку «Колобок» на новий лад, проводили цікаві рухливі ігри, а діти показували нам свої роботи. Я була дуже вражена! Вони такі талановиті: можуть створювати доробки із бісеру, паперу, шиють, вишивають, випилюють щось із дерева та таке, що не кожна пересічна людина зробить.

– Настя, що тобі найбільше подобається у цій справі?

Найбільше приємно те, що діти тебе обіймають, не хочуть відпускати, радіють і водночас сумують, що ми повинні від’їжджати. Коли вони тебе не пускають і питають чи приїдеш ще, коли дарують щось на згадку, коли посміхаються тобі – це безцінно! І в такі моменти розумієш, що не дарма займаєшся волонтерством. Та і взагалі, що б ми не робили, враження незабутні!
Записала Даша САВЧЕНКО.

Джерело:

Краснопілля