Цi днi в icтopiї Краснопільського paйoнy. 29 лиcтoпaдa – 12 гpyдня
9 (20) грудня створене Харківське намісництво. Села нашої нинішньої Краснопільщини увійшли до складу Сумського, Охтирського, Суджанського повітів.
1796. 12 (23) грудня у зв’язку з ліквідацією Харківського намісництва Краснопільщина увійшла до складу Слобідсько-Української губернії, котра у 1835 році була перейменована в Харківську губернію.
1947. 29 листопада у Краснопіллі в родині службовця народилась Реус Ніна Петрівна — радянська, українська актриса кіно. Заслужена артистка України (2007), Кавалер ордена княгині Ольги III ступеня (2012). Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. З 1969 р. — актриса Київської кіностудії ім. О. П. Довженка. Член Національної спілки кінематографістів України. Знялась у стрічках: «Важкий колос» (1969, Таня), «Осяяння» (1971, Свєта), «Будинок з привидами» (дружина), «За твою долю» (Рая), «Вогнище у лісі» (Ніна), «Дума про Ковпака»(1973), «Важкі поверхи» (1974, Обедіна), «Там, вдалині за рікою» (1975, Варка), «Народжена революцією» (1976, Муратова), «Стрибок» (1985, Марина) та ін. Також в епізодах фільмів: «Совість» (1968), «В’язні Бомона», «Олеся» (1970), «Тут нам жити» (1972), «Довга дорога в короткий день» (1972), «Абітурієнтка» (1973), «Особисте життя», «Як гартувалась сталь» (1973), «Стара фортеця», «Коли людина посміхнулась» (1973), «Не мине й року…» (1973), «Юркові світанки» (1974), , «Мріяти і жити» (1974),«Поцілунок Чаніти» (1974), «Квартет Гварнері» (1978), «Дачна поїздка сержанта Цибулі» (1979), «Я більше не буду», «Море» (1978), «Де ти був, Одіссею?» (1978), «Дударики»(1979), «Довгі дні, короткі тижні…» (1972), «Зірка шерифа» (1991), «Кому вгору, кому вниз» (1991) та ін.
1966. 30 листопадау с. Червлене Лебединського району Сумської області народився Володимир Бухонько. 10-11 класи навчався у Краснопільській школі, часто приїздив сюди в гості до сестри. 18 квітня 1985 р. призваний до лав Радянської Армії. Пройшов підготовку щодо дій у гірській місцевості при в/ч 51087 за спеціальністю „розвідник”. Із серпня 1985 р. проходив службу в Афганістані в розвідувальному взводі 1 мотострілецького батальйону (в/ч п/п 51932). Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Чарікар старший гранатометник В.П. Бухонько був поранений, але знищив ворожу бойову точку, чим забезпечив можливість винесення поранених з поля бою. Помер від ран 24 листопада 1985 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1986 р. нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно).
Джерело: | Краснопілля |