Вiктop Чигpинeць: Лicoвa гaлyзь Cyмщини: cьoгoдeння тa плaни нa мaйбyтнє

03563922.jpg


Розкажіть, будь ласка, про найбільш визначні досягнення цього року для управління.

В основі будь-якого досягнення: малого чи великого, в першу чергу стоять люди. Тому, перш за все хочу сказати, що одна з головних задач, яку ми ставили перед собою, і яку досягли – це збереження колективу, всього великого лісівничого колективу області. Лісова галузь не допускає людей випадкових, тут мають працювати лише фахівці: свідомі, працьовиті, кваліфіковані, які без питань будуть готові виконувати свою роботу і в дощ, і в мороз, і в сонце, і в стихію, і вдень, і вночі. Тому наступне, над чим ми постійно працюємо – це соціальна захищеність працівників. Наші працівники мають повний пакет соціальних гарантій і гідну заробітну плату. Середній рівень заробітної плати складає 8,6 тис. грн., а це найбільший в області показник. Це мотивує людей до якісного виконання своїх професійних обов’язків. Як результат, лісгоспи працюють динамічно, продуктивно і прибутково, виконуючи всі покладені на них державою функції з ведення лісового господарства – і це, в нинішніх умовах воєнних дій в країні, вважаю найбільшим нашим досягненням.

Головний пріоритет роботи наших підприємств (у структурі нашого управління 12 лісових та 2 мисливських господарства), як і кожного в державі – це збереження, догляд та примноження лісового багатства регіону. В межах області – це майже 282 тис. га державного лісового фонду від Північного Українського Полісся до Лівобережного лісостепу, дещо більше 60 % від загального обласного лісового фонду. Кожного року наші підприємства відновлюють більше тисячі гектарів лісу. Приріст лісових насаджень складає до 1 мільйон 200 тис. кубометрів у рік. Для багатьох місцевих громад наші підприємства стали бюджетоутворюючими. Лише за 2016 рік бюджетам усіх рівнів та державним цільовим фондам ми сплатили понад 295 млн. грн.. платежів, а це суттєвий внесок у економіку регіону.

Поряд з цим, хочу відзначити інвестиційну діяльність лісгоспів. Це капіталовкладення у власне виробництво.

З найбільш значущих інвестицій останніх років – відкриття у Свеському лісгоспі пелетного виробництва, за минулий рік лінія випустила 1300 тонн пелет, це дало підприємству 2,2 млн. грн. додаткового прибутку та забезпечило безвідходне виробництво. Встановлення у С-Будському, Шосткинському лісгоспах та Кролевецькому лісомисливському господарстві сушильних камер ємкістю 70 м3 кожна, дає змогу виробляти пиломатеріали високої якості, конкурентоспроможні на експортному ринку. Реалізований висушений пиломатеріал дає щомісяця майже 500 тис. грн. додаткового обсягу реалізації.

Суттєвим кроком до розширення виробничих потужностей переробки стала модернізація обладнання Грузчанського цеху переробки деревини Кролевецького лісомисливського господарства. Минулого року тут встановлено нову польську автоматизовану лінію «Бродпол» вартістю більше 5 млн. грн., на ній повністю автоматизовані процеси подачі деревини та видалення відходів. За робочу зміну в середньому вона випускає до 50 м3, що в місяць дає близько 1000 м3. Встановлення такої ж лінії у Шосткинському лісгоспі. На новому обладнанні лісгосп планує випускати понад 900 м3 обрізного матеріалу в місяць, що забезпечить підприємству 3,6 млн. грн. додаткового річного обсягу реалізації.

Для вирощення якісного садивного матеріалу лісгоспи модернізують оснащення у теплицях та парниках. У цьому році Роменський лісгосп збудував нову сучасну теплицю з туманним зрошенням та відкрив презентаційний павільйон для реалізації декоративного посадкового матеріалу. За їх прикладом збудовано теплицю у Краснопільському лісгоспі.

68282704.jpg

Позитивно спрацювали підприємства по захисту лісу від пожеж, адже їх динаміка в цьому році помітно зменшилась: 14 випадків на площі 3 га. У питанні захисту лісу від пожеж вважаю ефективними камери відео нагляду за лісовими масивами. Таких систем у лісгоспах 20, чотири з яких встановили у цьому році.

Дбаємо, щоб ліс був максимально доступним для людей і привабливим у різних аспектах. Для цього розвиваємо рекреаційну діяльність. Як приклад, база відпочинку «Лісовичок» у лісовому масиві Литовського лісництва Тростянецького лісгоспу. Вона розташована на березі річки Ворскла. У цьому році продовжили її упорядкування: збудували готель, будиночки для відпочинку. І тепер, замість смітників, які раніше лишалися після відпочивальників, тут виріс цілий рекреаційний комплекс. Це тепер і база відпочинку для наших лісівників. За цьогорічний сезон ми оздоровили у «Лісовичку» 117 родин працівників наших підприємств.

А ще ми відродили історію древнього цілющого джерела. Це ландшафтний заказник місцевого значення «Образ», який знаходиться у лісовому масиві Велико-Бобрицького лісництва Краснопільського лісгоспу і має цікаву історію. Люди вірять в чудодійну силу образівської води, їдуть, ідуть до джерела. Тому спільними зусиллями облаштували та облагородили місце навколо джерела, збудували купель, роздягальню, встановили лавочки, підтримуємо там порядок. А у цьому році збудували на узліссі капличку, відкрили її у переддень професійного свята – Дня працівника лісу. Приємно, що «Образ» став улюбленим місцем сотень, а то й тисяч людей. Хочеться, щоб його відвідування приносило їм і задоволення, і зцілення, і душевний спокій.

2. Які головні задачі лісгоспам області на найближчу перспективу приходиться вирішувати і чому саме на них акцентована увага?

Парадокс, але задачі, які першочергово приходиться вирішувати, з веденням лісогосподарської діяльності пов’язані опосередковано. На сьогодні лісова галузь піддається постійній критиці з боку громадськості та тиску з боку фіскальних органів. Ллється маса бруду, неперевірена неграмотна інформація майорить порталами інтернету. Наша область не виняток. Це паралізує роботу підприємств, принижує гідність працівників. Приходиться багато часу витрачати, як то кажуть, на відновлення справедливості. Це до слова. А так, задач вистачає. Вже більш ніж десять років девіз роботи наших підприємств можна заключити у гасло: «Заощаджуємо ресурси – збагачуємо країну». І це не пафос. Саме над цим наші підприємства працювали і працюють, впроваджуючи у виробництві новітні технології, які дозволяють заощаджувати ресурси. Це, в першу чергу, встановлення у котельнях лісгоспів котлів, які працюють на тирсі і відходах лісопиляння, що суттєво заощаджує кошти на опалення, та, поряд з цим ще і забезпечує майже безвідходне виробництво.

У минулому році реконструювали котельні у Тростянецькому та Охтирському лісгоспах, в цьому – у Свесі. Далі, придбання потужної високотоннажної техніки, що дає змогу заощаджувати кошти на вивозці деревини. Всі наші підприємства придбали сучасні автопоїзди МАЗ та КРАЗ з причепами та гідроманіпуляторами. Такої техніки у нас 24 одиниці, в минулому році 42 % заготовленої деревини було вивезено саме цим транспортом. Скорочуючи лісові шляхи, лісгоспи будують дороги лісогосподарського призначення, прокладають мости над річками, це в рази покращує доступ до лісового фонду, і на випадок пожеж, і для вивезення деревини. За 8 років ми збудували три мости та до 200 км лісових доріг, кожен кілометр яких заощаджує підприємствам до 100 тис. грн. у рік. В цьому році лише Свеський лісгосп збудував 10 км.

Кожного року наші підприємства заготовляють дещо більше 700 тисяч кубометрів лісу, лише 20% якої ми переробляли власними силами у цехах переробки деревини. З введенням мораторію на експорт деревини у круглому вигляді підприємства почали працювати над розширенням своїх виробничих потужностей. Дещо повторюсь, бо це знову ж таки інвестиції у розвиток власного виробництва: встановлення сушильних камер у Середино-Будському й Шосткинський лісгоспах та Кролевецькому лісомисливському господарстві, вже названа модернізація обладнання цехів переробки деревини у Кролевецьке ЛМГ, Шосткинському та Конотопському лісгоспах, відкриття пелетного виробництва у Свеському лісгоспі тощо.

А є задачі, на яких акцентована увага, та вирішення їх від нас не залежить. Зараз надзвичайно гостро постала проблема всихання деревостанів. Спочатку – ялини, ясеня та берези. Тепер – сосни. А це для нас взагалі катастрофічно, так як сосна – це головна лісоутворююча порода наших лісів, вона займає майже 40 % площі, 38 % займає дуб, решта – береза, ясен, вільха, осика, липа та інші. То ж в даному випадку ми б’ємо на сполох, підключаємо до вивчення проблеми науковців, екологів, та вирішення її залежить в більшій мірі від природних чинників, а на це ми, на жаль, впливати не можемо.

3. Якою Ви бачите лісову галузь України? Що найперше потребує оновлення та уваги?

Розвиненою і потужною. І для цього, повірте, у нас є все. Перше – це питання кадрове. В першу чергу, лісу потрібні фахівці, а потім – менеджери, а не навпаки. Наступне питання – фінансування. Держава повинна дбати про свій ресурс. Тому охорона та захист лісу обов’язково мають знаходити свою статтю у Державному бюджеті. Мораторій на реалізацію деревини у круглому вигляді – економічно виправданий крок для підтримки вітчизняного деревопереробного виробництва. Але внутрішній ринок деревини потребує врегулювання та і самі виробничі потужності переробників потребують суттєвих капіталовкладень. Відкритим залишається питання відповідальності за переробку краденої деревини. Також, потребує детального перегляду та удосконалення система оподаткування.

4. Які плани в роботі Ви визначаєте на наступний рік?

Як завжди, рухатись вперед. Перспективи для розвитку є завжди. Вивчати передовий досвід, впроваджувати у виробництво кращі здобутки, як вітчизняних, так і закордонних фахівців. Розвивати виробничі потужності і забезпечувати повний пакет соціальних гарантій працівникам галузі. Щоб праця кожного, від рядового працівника до керівника, була оцінена гідно, і приносила лісівникам задоволення, а державі користь. А ліси, які ми зберігаємо, ростимо і саджаємо шуміли своїми вітами для багатьох поколінь.
http://sumylis.gov.ua/pres-sl….ne.html

http://krasnews.at.ua/news/viktor_chigrinec_lisova_galuz_sumshhini_sogodennja_ta_plani_na_majbutne/2017-01-12-7261
Джерело: Краснопілля 04_kray_logo
Поділитися цим:
Loading Likes...

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: