Краснопільське бюро правової допомоги інформує

71612314

До відділу «Краснопільсе бюро правової допомоги» неодноразово звертаються клієнти з проханням надати їм правову допомогу у вирішенні проблемних питань, що стосуються кредитних зобов’язань. Дуже багато людей, у свій час повіривши в розрекламовану компанію кредитування, скористалися цією можливістю. Отримавши кредити, люди забезпечили певним чином вирішення своїх побутових проблем, а деякі навіть на цьому й «наварили», застосувавши відомі їм схеми кредитних махінацій.

Кредитний  бум на початку 2000 років, під за час якого люди масово брали в борг, в тому числі і швидкі кредити, давно пройшов. Подальші роки під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів не виявилися легшими  для нас в економічному плані і багато громадян з тих чи інших причин втратили контроль над своїми фінансами. Залишившись без зарплати або інших доходів, люди втратили можливості вчасно повертати кредити. Заборгованість населення за позиками зросла до десятків мільярдів гривень і перед фінансовими установами гостро постало питання повернення боргу. Саме за цих обставин з’явився новий вид бізнесу – так звана «колекторська діяльність.

Кредитор, в активах якого значаться проблемні заборгованості, як правило, передає права вимоги по кільком сотням, а то і тисячам проблемних договорів підписанням однієї угоди – договору факторингу. Колектори, отримавши таким чином права та реєстраційні дані клієнтів / боржників, розгортають цілий комплекс заходів, спрямованих на примус боржників до виплати заборгованостей за такими договорами, причому суми вимог – в рази вище фактичної вартості такої заборгованості. Та дії багатьох таких колекторів протизаконні та з ними потрібно боротися.

Звичайно ж набагато краще спробувати владнати справу на початковій стадії і перше, що потрібно зробити при виникненні фінансових труднощів,  це з’явитися до банку та звернутися до менеджера з проханням укласти додаткову угоду за своїм кредитом у плані тимчасової відстрочки платежу – пролонгацію. Це можливо при умові, що позичальник не має заборгованості за нарахованими процентами. Якщо цей момент упущено і сума боргу є «непідйомною», також є сенс звернутися до банку, але вже з пропозицією реструктуризації заборгованості. Це дасть змогу перерахувати заборгованість та встановити новий графік платежів.

Якщо ж людина вже стала жертвою пильної уваги колекторів та стикнулась зі свавіллям з боку таких компаній, найкращим варіантом буде звернутися до компетентного юриста за допомогою. Це допоможе професійно проаналізувати ситуацію та, враховуючи всі обставини справи, сформувати план дій, який захистить права позичальника. Адже громадяни в своїй більшості майже не мають уявлення про власні права та механізми їх реалізації, а не знаючи діючих норм законодавства досить складно протистояти «збирачам боргів».

Тактика масованих дзвінків боржнику це одна з методик, до якої досить часто вдаються колектори. Для цього обирається час, коли людина найбільш психологічно вразлива, іноді це можуть бути дзвінки серед ночі. Часто має місце тиск на близьких, розповсюдження негативної інформації за місцем навчання або роботи з метою створення важкої атмосфери навколо боржника.

Також можуть сипати погрозами здоров’ю, майну боржника або членам його сім’ї. Всі ці дії є незаконними. В КК України ст.189 передбачається відповідальність за вимогу передачі чужого майна, чи права на майно, або вчинення інших дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами. Обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, а також розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, також не допускається.

Стаття 355 КК України передбачає відповідальність за примус до виконання або невиконання цивільно-правових зобов’язань – точніше, за вимогу виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства чи знищення майна. Слід пам’ятати, що будь-який кредит – це цивільно-правові відносини і їх вирішення лежить у цивільному правовому полі і за невиконання зобов’язань перед кредитором кримінальної відповідальності не передбачено.

Дуже часто маємо приклади незаконного розповсюдження конфіденційної, а іноді і принижуючої гідність інформації за місцем проживання клієнта, його близьких, місцем роботи. При цьому необхідною передумовою вчинення впливу на близьких, друзів та колег є наявність інформації про цих осіб, їхні телефони, адреси місця проживання та роботи.

Однак, згідно з частиною 6 cт. 23 Закону України “Про інформацію”, інформація про особу охороняється законом, а статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. А отже, збирання, зберігання, використання та поширення особистої інформації про особу без її згоди є прямим порушенням чинного законодавства. Це тягне за собою кримінальну відповідальність. Підстава – стаття 182 КК України (Порушення недоторканності приватного життя).  Також фінансові установи несуть відповідальність і за порушення прав споживачів у сфері захисту персональних даних згідно із законом  за ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Іноді не домігшись бажаного результату колектори навідують боржника за місцем проживання. З практичних міркувань найчастіше вранці або ввечері. Часто довго й нав’язливо ведуть агресивні роз’яснення, а також люблять ходити по сусідах, родичам, роботодавцям, поливаючи брудом боржника. За цих обставин найбільш розумним буде не вести ніякого діалогу з такими особами та звернутися до прокуратури порадивши «гостям» звертатися до суду. Колекторські компанії здебільшого не зацікавлені у зверненні до судової системи, оскільки через складність та тривалість судових розглядів вони не досягнуть швидкого і ефективного результату. Тут слід пам’ятати, що колекторів найбільше цікавлять ті категорії боргів, в яких боржники виявляються полохливими, неосвіченими і довірливими.

Будь-яка загроза з боку колекторської компанії з продажу вашого житла з метою закрити кредит, не має під собою основи. Винятком може бути лише заставний кредит. Отже, навіть вигравши справу максимум зможуть отримувати не більше ніж 30% від заробітної плати боржника. На заяви, що сума боргу щомиті зростає і вже сягає в рази більшої суми, ніж тіло кредиту, також не варто реагувати з острахом. Законом передбачено правові підстави для можливості зменшення судом розміру збитків та неустойки. Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. З огляду на судову практику є можливим зменшення розміру неустойки до 50 % суми основної заборгованості.

Є і друга правова підстава. Згідно ч.2 ст.616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов’язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення. Прикладом може бути випадок коли скажімо позивач нараховував пеню три роки підряд і лише після цього наприкінці строку позовної давності звернувся із позовом. Дана обставина дає всі підстави вважати, що позивач сприяв збільшенню розміру неустойки і не вжив заходів щодо їх зменшення. Слід пам’ятати, що загальний строк позовної давності по кредиту обмежений трьома роками (ст. 257 ЦК України). До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік (ст. 258 ЦК України).

Якщо все ж таки банк подав до суду після закінчення трьох років для стягнення заборгованості, є сенс заявити клопотання про застосування наслідків закінчення строків позовної давності по кредиту. Як правило суд самостійно не буде відраховувати терміни, і може прийняти їх до уваги лише за заявою клопотання однієї зі сторін.

Та трапляються випадки ще більш нахабної поведінки з боку представників кредиторів коли нібито «на запрошення» вони проникають до житла або іншого володіння, проводять незаконний огляд  та  опис  майна, фотографування та відео зйомку. Об’єктом злочину таких дій є право людини на недоторканність житла та іншого володіння (ст. 162 КК України). В подібних випадках слід негайно викликати поліцію, її співробітники і повинні займатися з’ясуванням законності дій працівників колекторської фірми.

В свою чергу будь які протиправні дії з боку колекторів-правопорушників слід по можливості документувати, це в майбутньому судовому процесі значно підсилить позицію боржника та зробить зустрічний позов обґрунтованим. Адже як показує практика не порушити норми законодавства у своїй діяльності колекторам, а в деяких випадках це можуть бути і спеціальні підрозділи в структурі самого  банку, не так і просто. А тому, відповідно, при послідовній і правильній фіксації фактів таких порушень, боржник має досить великі шанси на перемогу в протистоянні зі “збирачами боргів”. І такі шанси значно вищі у тих хто не боїться відстояти свої права та має розуміння, що позиція банку не є істиною в останній інстанції. Та не забувайте що отримавши кредит, борг колись все одно прийдеться віддавати.
При написанні статті використані матеріали системи безоплатної правової допомоги.

Скористатися своїм правом на безкоштовного адвоката можна у відділі «Краснопільське бюро проавової допомоги Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою:смт. Краснопілля, вул.. Перемоги,2 тел. (05459)7-11-24.

 

http://krasnews.at.ua/news/borg_platezhem_strashnij/2017-03-29-7576
Джерело: Краснопілля 04_kray_logo

Поділитися в соц. мережах

Опубликовать в Google Buzz
Поділитися в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: