Ocoбливocтi дeклapyвaння 2012 poкy

Ми анонсували, що 16 квітня 2012, тобто сьогодні, з 14.00 до 16.00 на сайті “Краснопілля Край Слобожанський” відбудеться „Інтернет–конференція” на тему: „Декларування доходів громадян”. На нашу електронну адресу надійшло декілька питань, відповіді на які дає завідувач сектору оподаткування фізичних осіб Моцна Ольга Валеріївна.

Донька працює та навчається у м. Суми, а зареєстрована за паспортом у смт. Краснопілля в будинку своїх батьків. Куди вона має подавати декларацію про майновий стан і доходи, щоб скористатися своїм правом на податкову знижку?

Відповідь: Згідно із п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в органі державної податкової служби. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Отже, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства має право надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, має подати декларацію до органу державної податкової служби за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. У Вашому випадку таким органом є Краснопільське відділення Сумської МДПІ.

Онук від діда в 2011 році отримав в дарунок автомобіль, при вчиненні нотаріальної дії було сплачено податок? Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідь: Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав регулюється статтею 174 ПКУ.

Відповідно до пп.174.2.2. п.174.2. ст.174 ПКУ подарунки, які отримані обдарованими, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 (5%) вартості подарунку. Відповідно до пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є громадяни, які отримали подарунок (обдаровані).
Дохід у вигляді вартості подарунку (кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку (обдарованого) і зазначається в річній податковій декларації, крім випадків, коли застосовується нульова ставка податку на доходи фізичних осіб.
Отже, декларацію подавати потрібно.

Відповідно до пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ, декларація про майновий стан і доходи для платників податку на доходи фізичних осіб подається до 1 травня року, що настає за звітним до органу державної податкової служби за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Якщо громадянин отримував доходи від кількох працедавців-податкових агентів, чи потрібно йому подавати декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідь: Згідно з пп. “є” п.176.1 ст.176 ПКУ платники податку зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставками, встановленими пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 – 9410 грн.).

Я отримала від діда у спадщину будинок. Як оподатковується зазначена спадщина та чи потрібно подавати декларацію?

Відповідь: Оподаткування доходів, одержаних у вигляді спадщини, регламентується статтею 174 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс).

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації).
Ставка оподаткування доходів, отриманих платником податку, встановлюється залежно від об’єкта, отриманого платником податку у спадщину, та ступеня споріднення із спадкодавцем.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

Тобто виходячи з положень Податкового кодексу громадянин є членом сім’ї другого ступеня споріднення із спадкодавцем, а тому дохід у вигляді вартості успадкованої квартири він зобов’язаний включити до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 травня року, наступного за звітним, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем постійного або переважного проживання) та сплатити з нього податок на доходи фізичних осіб за ставкою визначеною пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу (5 %).

Яка передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан та доходи?

Відповідь: Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи, коли подання є обов’язковим, чи включення до декларацій перекручених даних тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.).

Дії передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн. до 136 грн.). Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податковий кредит).

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частини кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан та доходи громадян виїжджаючим на постійне місце життя за кордон?

Відповідь: Згідно п.179.3 ст.179 Податкового кодексу України, платники податку– резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Орган ДПС протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

В яких випадках у ФО–резидента виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом?

Відповідь: Відповідно до пп.166.3.1 п.166.3 ст.166 та п.175.1 ст.175 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до пп.166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним. Згідно із п.175.4 ст.175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст.175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому: об’єкт житлової іпотеки придбавається; збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту. Відповідно до п.175.5 ст.175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Чи повинна фізична особа при наданні податкової декларації про майновий стан і доходи надавати довідку про отримані у звітному році доходи з метою використання права на податкову знижку?

Відповідь: Відповідно до пп.”в” п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою. На вимогу органу державної податкової служби та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу органу державної податкової служби надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи. При цьому, пп.”в” п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Який термін подачі декларації про майновий стан і доходи фізичними особами, які мають право на застосування податкової знижки?

Відповідь. Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. При цьому, пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ передбачено, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.

Відповідно до пп.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Отже, фізичні особи, які мають право на нарахування податкової знижки, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року до кінця податкового року, тобто граничний термін подання декларації не обмежується 1 травня поточного року.

Як визначити членів сім’ї фізичної особи з метою заповнення нею додатку 7 до податкової декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Згідно з пп. 8.7 п. 8 р. IV Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 07.11.11 №1395 із змінами та доповненнями, у рядку 7 додатку 7 до податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказуються відомості щодо членів сім’ї декларанта (ступінь родинного зв’язку, прізвище та ініціали, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)). Для визначення членів сім’ї осіб, зазначених у абз. першому п. 3 р. II Інструкції (крім народних депутатів України), необхідно керуватися Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – СКУ).

До членів сім’ї народного депутата України відносяться: дружина, чоловік, батьки, повнолітні діти. У додатку 7 до Декларації суддя вказує відомості стосовно членів його сім’ї та осіб, з якими він спільно проживає або пов’язаний спільним побутом. Відповідно до п.2 ст.3 СКУ сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім’ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ст.6 СКУ).