Укpaїнcький мeд з бiлopycьким пpиcмaкoм нa пaciцi Cтeпaнa Пoтapa

Цієї літньої спекотної пори, коли навіть у повітрі витає аромат меду, знайти час для спілкування пасічнику нелегко. Але, не зважаючи на зайнятість на службовій посаді, пасічник з 6-річним стажем Степан Потар поділився своїм хоч невеликим, але таким вже багатим досвідом.

Ледь помітний білоруський акцент спровокував запитання не по темі:

– Дозвольте запитати, як ви стали українцем з білоруським походженням?

– За Радянського Союзу був призваний на строкову військову службу, за час її проходження батьки змінили місце проживання і моя домівка вже була в Самотоївці.

– Немає бажання повернутись до мирної Білорусі?

– Знаю, що Білорусь зараз процвітає, і їхній президент забезпечує житлом та роботою білорусів. Але залишити Україну, яка стала мені Батьківщиною, в тяжкий час… та, напевне, вже ніколи не зможу. Так що, крім улюбленої роботи зайнявся ще й пасікою.

– Степане Сергійовичу, з чого ж почалося Ваше бджільництво? У родині хтось займався цією справою?

– Ні, в родині ніхто не займався бджільництвом. Та власне, я цим ніколи не цікавився. Але так сталось, що у колі моїх друзів бджолярі з’явились вже давно, все намагались мене переконати завести декілька бджолосімей. Не викликала інтересу у мене ця робота спочатку, але згодом цікавість прийшла. У 2011 році придбав три вулики з бджолосім’ями. Навиків роботи з бджолами не мав зовсім, звернувся за допомогою до професіонала, голови спілки пасічників району – Чехунова Бориса Івановича, пасічника – з 28- річним стажем.

– Справа відразу дала прибутки?

– Бджільництво – це така справа, що бджолі треба багато чого дати до того, як щось від неї отримати. Створити належні умови, слідкувати за здоров’ям, доглядати, вести карту, за допомогою якої, на протязі років вибраковувати слабкі сім’ї, а залишати сильні. Все почалося з 3-х бджолосімей, на другий рік – 20, а в третій – 30. А зараз утримую – 60.

Увесь час Борис Іванович мене повчав, що пасіка має бути рентабельною, адже роки бувають медові та роки, коли меду із-за погодних умов менше.

– Ви плануєте свої прибутки від пасіки?

– Так, звичайно, взимку, підбивши підсумки, минулого медоносного року, робимо висновки та удосконалюємо пасіку. На сьогодні всі вулики сконструйовані на рамку 470х145 мм. (магазинна рамка), що дає змогу відкачувати мономед з акації, гречки, та інших медоносних рослин. В днищах вуликів встановлена металева сітка 30х30см., завдяки чому бджоли добре переносять зимівлю на вулиці.

Створено парогенератор, який виплавляє віск з рамок та проводить стерилізацію. Це все здобутки часу, роботи та дослідів, що колись буде зватись досвідом.

– А які заходи проводяться саме для рентабельності пасіки? В рік, коли меду обмаль, що приносить прибуток бджолярам?

– Пасіка майже немає відходів. Тому, якщо трудитись, то прибуток буде. Спиртові настоянки прополісу, воскової молі та помора бджіл в наш час користуються шаленим попитом, адже їхні цілющі властивості доведено як науково, так і на практиці. В кінці сезону видобуваємо пергу, що є цінним джерелом вітамінів, амінокислот та мінералів. Паралельно займаюсь створенням нових бджолосімей, які весною потраплять до рук нового пасічника.

– Крім друзів та колег по бджільництву, яке джерело інформації з питань пасіки?

– Інколи шукаю в Інтернеті, а взагалі читаю книги. Наприклад, щоб уникнути роїння бджіл я працюю за методом В.П. Цебро. На початку травня треба зробити відводки для плідних маток, яких теж виводжу на своєму господарстві, для власних потреб.

– Ви з такою любов’ю та повагою ставитесь до своєї пасіки, що не можна не помітити, яке задоволення вона Вам приносить окрім прибутків?

– Звичайно ж приносить . Тут без захоплення ніяк, треба любити цю копітку, але чудову справу. Для задоволення та користі родини та друзів я змайстрував будиночок на вуликах для сну. З вулика бджіл завжди виходить різна кількість мікровібрацій, за рахунок того, що бджоли літають, з їх волосків стікає велика кількість заряду електрики, заряджаються негативні іони, так відбувається лікування сном.

– Пасіка розташована за 30 км від дому. Це зручно для господарювання?

– Багатий грунт (1м. чорнозему в глибину) надає рослинам такої медоносної якості, що відстань компенсується. З ранньої весни різноманітність рослин дає можливість викачувати мед протягом всього літа, а наявність чистого ставка поруч забезпечує водопій бджіл незалежно від погоди влітку.

– У Вас чудові вчителі, а чи готові Ви надати допомогу початківцям?

– Із задоволенням, меж в цій справі немає, тому будемо працювати далі, чекаємо у своїй спілці нових членів. Ми, бджільники, завжди допомагаємо один одному і підтримуємо. З нагоди Дня пасічника, який відзначався 19 серпня, щиро вітаю всіх своїх колег, бажаю натхнення, добробуту, здоров’я, приємного спілкування, до речі це ще одна складова бджільництва.
І. ЗАГОРУЛЬКО.
Газета “Перемога”

Джерело: http://krasnews.at.ua