У Краснопільський психоневрологічний інтернат завітали гості
Люди з інвалідністю – найбільш вразлива категорія населення. Держава в певній мірі дбає про цих людей. У Краснопільському психоневрологічному інтернаті на повному державному утриманні проживає більше 90 інвалідів І та ІІ груп. Справжнім лихом для таких людей є самотність. А в інтернаті вони мають одну велику родину. Тут вони доглянуті, зігріті душевним теплом і добром працівників закладу. Адміністрація в особі директора Демченко Г.Х. постійно дбає про покращення побутових умов для підопічних.
Різні життєві обставини привели і приводять їх в інтернат. Але основна причина – вони не потрібні рідним і близьким, або ті не можуть чи не хочуть потурбуватися про інваліда. У багатьох підопічних взагалі немає нікого з рідні, вони зовсім одинокі, їх ніхто і ніколи не відвідує.
Саме тому наші підопічні щороку з нетерпінням чекають – Міжнародного дня людей з інвалідністю. І цього року їх надії справдилися. До інтернату традиційно завітали гості, яким не байдужа доля наших підопічних: благочинний Краснопільського церковного округу протоієрей Іоан Дубляк з матушкою Марією, з благословення отця Сергія учасники художньої самодіяльності Грабовського Будинку культури. У цей день на адресу мешканців та працівників інтернату прозвучало багато добрих побажань, щирих слів. Самодіяльні митці з с. Грабовське Мартиненко Алла, Назаренко Світлана, Одарик Віра, Тетяна та Микола Боженко, Валентина Шалашенко, Лариса Кремезна чудовою концертною програмою, яскравими виступами створили домашню атмосферу, піднесений радісний настрій підопічним.
А ще цього дня були гостинці, подарунки, набори солодощів для всіх мешканців інтернату. І що не менш важливе – живе спілкування з добрими та милосердними людьми – нашими гостями, які вже стали для інтернату надійними друзями.
Кімната для віруючих поповнилася ще п’ятьма іконами, які з Божої ласки подарував отець Сергій, за що ми йому щиро вдячні.
Цей день для підопічних став справжнім святом, яскравим промінчиком у їх буденному звичному житті. Хотілось би, звичайно, щоб таких теплих промінчиків у цих людей з особливими потребами було якомога більше. Тоді у їх житті з’являться більш яскраві фарби.
За добро і милосердя, за розуміння і небайдужість, за гостинці і подарунки ми безмежно дякуємо всім, хто знайшов час завітати до нашого інтернату.
Хай тепло ваших сердець ніколи не згасне, а добро, милосердя, уміння співчувати завжди крокують з вами поряд. Творчості, натхнення та Божого вам благословення.
Н.Рудоман,
організатор
культурно-дозвіллєвої діяльності.
Джерело: | Краснопілля |