Зeлeнi cвятa – oднe з нaйвeличнiшиx piчниx cвят нaшoгo нapoдy
Післязавтра ми святкуватимемо Трійцю (П’ятидесятницю) — одне з провідних свят церковного календаря, яке не менш відоме в народі як Зелена неділя. У наших далеких предків цим завершувалися Зелені свята, які тривали цілий тиждень. Пізніше, з поширенням Християнства, Зелена неділя отримала назву Трійця. Напередодні Зеленої неділі народ відзначав Клечальну суботу, в обрядах якої відбився архаїчний культ предків, який прямо чи опосередковано дійшов і до наших днів.
У народі це свято особливо шановане, хоч про його походження серед простого люду нема чіткої думки. В одних випадках стверджували, що в цей день начебто Бог створив землю і засіяв її зеленню, інші вважали, буцімто Христос, Петро і Павло, йдучи дорогою, присіли під зеленою короною дерева, а тому й триденне свято; дехто вважав, що Христос, в’їжджаючи до Єрусалима на осликові, обрав собі шлях не по килимах, що їх розстеляли багаті, а по галузках, якими прикрашали путівець бідняки,— звідси й прикрашання обійстя зеленню. Також є думка, що триденність свят пов’язана з Богом-отцем (неділя), Богом-сином (понеділок) та Богом-духом святим (вівторок). Що б там було, але Трійця, після Різдва та Великодня, вважалася в народі одним з найбільших свят.
Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Великодня і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.
Отже, Зелені свята – одне з найвеличніших річних природних свят нашого народу, яке сягає своїм корінням в сиву давнину і заховує в собі пошанування Сонця, Води та Землі, які народжують Зелене Диво – творять життя. Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.
Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло зеленим гіллям і була пов’язана з давнім культом дерев. В Україні окремі дерева вирізнялись від інших особливою пошаною. Це дуб, ясен, явір, тополя, береза, липа. В окремих місцевостях навіть не можна було ламати гілля з дуба на клечання.
Зелені свята тривали цілий тиждень і завершувалися Зеленою неділею, якій передувала Клечальна субота, що була присвячена померлим предкам. В Клечальній суботі відбився архаїчний культ предків, який був у наших пращурів і дійшов до наших днів через народну традицію.
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечальною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. У суботу, власне напередодні Трійці, господині рвали материнку, чебрець, полин, лепеху тощо і прикрашали запашним зіллям світлиці — обтикували стіни, лави, вікна, образи, а лепехою притрушували долівку.
У суботу разом із зеленим клечанням Душі заходять до нашої оселі, щоб подивитися на наше Життя. Треба всій родині жити в ладу, не сваритися, не підвищувати голосу, не ображати один одного. Слід згадувати Пращурів добрими словами, влаштовувати поминальний обід.
Культ предків тією чи іншою мірою представлений у троїцьких обрядах усіх європейців. Кожне народне свято, як правило, охоплює всі сторони господарської діяльності людини, її особистого життя. Троїцькі обряди мали додавати здоров’я людині й родючості полю, вберегти дім від зла. Не залишились поза увагою і свійські тварини. На Волині громадські пастухи на Трійцю прикрашали корів вінками (щоб добре доїлись), за що отримували гостинця від господарів худобини (до речі, така ж традиція існувала в Голландії). В інших регіонах України господиня на Трійцю неодмінно виносила пастухові гостинця. У греків Трійця була виключно поминальним днем — із приготуванням колива, панахидами в церкві.
Відтак у народній традиції переплелися святкові звичаї та символіка кольору. Зелений (“гряний”) колір асоціювався у традиційній картині світу з родючістю, рослинністю, а відтак – і з мінливістю, оскільки рослинність періодично зникає і знову з’являється. Як мовить приказка, “Після дощу росте всіляке зілля, а Перун святкує весілля”. Пробудження, ріст, період активної вегетації рослин співвідносився із життєвим циклом людини. Основна кольорова ознака рослинного світу, перш за все зелені, у народній культурі зелений колір поєднувався з такими базовими поняттями як життя, здоров’я, щастя, удача, добробут. Зелену барву наділяли магічними властивостями, охоронною, відгонною, продукуючою символікою. Вона слугувала знаком життя і плодючості в обрядах календарного і родинного циклу. Зелені предмети, у тому числі й полив’яний посуд, вважалися співпричетними вегетативній силі зела, а тому використовувалися у ритуально-магічній практиці для наділяння здоров’ям, бадьорістю, силою, для зняття зурочення, відганяння хвороби і захисту від усякого зла, для викликання життєдайного дощу або ж припинення злив.
Одним із синонімів назви свята є Гряна неділя. Цікавим (і незайвим) буде нагадати значення «таємничого», малопоширеного зараз, слова «гряний». Це давнє українське слово, що означає «зелений». Це слово споріднене, наприклад, з таким слов’янським словом як «грана» – гілка (болгарською, македонською, сербсько-хорватською, словенською), «гранка» – гілка дерева (укр. діал.). Неважко помітити, що ці слова також споріднені зі словами в германських мовах, що зараз позначають зелений колір (наприклад, англ. green), а всі разом вони походять від прадавнього індоєвропейського слова *ghre- (*ghro-n-), що означало «рости, давати пагони».
Більше про традиції святкування Зеленої (Гряної) неділі читайте тут:
http://sd.org.ua/news.php?id=16759
http://musart.org.ua/zeleni-svyata.htm
http://nytka.com.ua/articles/39
http://www.sviato.in.ua/texts/sapiga_spring.php
http://ped.pnpu.edu.ua/obrazotvorche.doc
Ілюстрації з:
http://barvinok.ucoz.net/board/svjata_kola_svarozhogo/traven/23_travnja_zeleni_svjata/5-1-0-44
http://nytka.com.ua/articles/39
http://krasnews.at.ua/news/zeleni_svjata_odne_z_najvelichnishikh_richnikh_svjat_nashogo_narodu/2011-06-10-1026