Бiг – цe здopoв’я, бiг – цe життя!

Краснопільщина вже сімнадцятий раз зустрічала учасників відкритого чемпіонату області з напівмарафону та традиційного легкоатлетичного пробігу пам’яті майстра спорту з марафонського бігу М.М.Литвиненка.

Взагалі про марафонське братство можна говорити багато, воно проявляється не лише на трасі, а й поза нею. Ось і цього разу до Краснопілля прибули любителі бігу із Сумщини, а також з Харкова – міста майже рідного для Миколи Максимовича.

Сюди він приїхав у 1965 році, після служби в армії і почав працювати на заводі «Електроважмаш», де і пропрацював 37 років токарем-універсалом. У 1985 році доля звела з Юрієм Слюсаренко, завдяки якому занурився в цікавий і незнайомий світ марафонського братства. Завдяки бігу познайомився з цікавими людьми. Брав участь в пробігах в Україні, в Росії, в Білорусії, в Угорщині, в Німеччині, в Греції. Неодноразово ставав переможцем і призером змагань у своїй віковій групі, успішно фінішував в 51 марафоні (кращий результат 2: 48,51), тричі успішно подолав 100 км, 4 рази «Мінське кільце» (58 км), брав участь в тріатлоні. Виступав за марафон-клуб «Харків». У складі Харківської команди брав участь у м Кишинів в добовій надмарафонській естафеті, де було встановлено найвище світове досягнення.

– З Максимовичем ми пробігли пліч-о-пліч більше десяти марафонів, брали участь у багатьох змаганнях, – розповідає представник делегації легкоатлетів з м. Харків Тетяна Маркова. – Але справа навіть не у кількості змагань, а в тому, що він майже по дитячому щиро захоплювався марафоном, бігом. Якось Максимович сказав, що біг – найпрекрасніше, що є у його житті. Ми, його прихильники, послідовники, просто не можемо ігнорувати заходи, пов’язані із вшануванням пам’яті Миколи Литвиненка. Хочу подякувати організаторам цих традиційних змагань, які проводяться з року в рік, в яких беруть участь і харківські клуби «Марафон» та «Родник».

За традицією учасників забігів привітали голови райдержадміністрації та районної ради Юрій Яремчук і віталій Савоненко, голова Краснопільського КЛБ “Явір” Олександр Акименко. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Миколи Литвиненка, після чого пролунала команда “На старт!”.

Слід відзначити, що до участі у змаганнях зареєструвалось сімдесят легкоатлетів різного віку, кожен з яких обрав свою дистанцію. Наприклад, наймолодші бігуни, яким по 12 років, долали п’ятикілометровий відрізок, хтось біг десять кілометрів, а найдосвідченіші, витриваліші того дня долали 21 кілометр. Всі вони викликають повагу, але завзяття декого з них просто перехоплює дух. Приміром на старт традиційно вийшов 73-річний Микола Єрмішин, а Іван Ростовський, якому – 75 років, здолав напівмарафон!

Вкотре продемонстрували клас Сергій, Юрій та Олександр Чепериси із КЛБ «Явір», посівши призові місця у своїх вікових категоріях. Після фінішу Олександр чесно зізнався, що перемога далась йому важко, адже тиждень перед цим був насиченим на забіги.
Зрештою, у подібних заходах про переможців і переможених не йдеться, тим більше, що кожен учасник отримав пам’ятні відзнаки, а відновленню втрачених спортсменами сил сприяв наваристий куліш підготовлений організаторами заходів.

Так, мали місце фінішні протоколи, але не заради них збиралося марафонське братство у Краснопіллі. Головна мета – спілкування, а ще згадати не лише старти і фініші Максимовича, адже у вільні хвилини він писав гарні вірші про спорт, про улюблену природу Сумщини, про життя. А ще він був «здоровим» націоналістом, дуже любив Україну, що не заважало йому дружити з росіянами, євреями, білорусами. Свідченням цього і є традиційний осінній напівмарафон здоров’я, заснований свого часу Максимовичем, який тепер проводиться щорічно в м Краснопілля в пам’ять про нього.

http://krasnews.at.ua/news/big_ce_zdorov_39_ja_big_ce_zhittja/2016-09-16-6814