НE МИНAЮТЬ OДИНOКИX

Час летить невпинно, хоча і непомітно, адже людина здебільшого на роботі, відпочинок в селі проходить то на городі, то за доглядом за власною худобою чи птицею. Ось вже надійшла пора покинути і роботу на виробництві та й отримувати чесно зароблену пенсію. Але не обходиться тепер й без проблем – то підкралася хвороба, то втратив рідну людину, дітки виїхали за своєю долею і тому доводиться самотужки жити. Та добре, коли є хороші сусіди і допоможуть вирішити те чи інше питання, доладувати на городі чи підремонтувати на садибі.

А для багатьох одиноких жінок з Миропілля, приємно від того, що нас не минають працівники підприємств з Краснопілля, які забезпечують населення хлібобулочними виробами. Нам нелегко дібратися до магазину, от вони і відгукуються на наші прохання, щоб доставити хліб, булки, печиво, пиріжки чи інше на вулиці, де ми проживаємо.

Багатьом з моїх знайомих у цьому допомагають продавець Оксана Кузьменко і водій Олександр Мироненко. Крім основної роботи вони виконують наші замовлення. Якщо людина нездужає, то можна до них подзвонити по мобільному, запросити відвідати оселю. Вони обов’язково виконають прохання, завезуть якісну хлібобулочну продукцію одного з приватних підприємств Краснопілля. Мені з ними приємно спілкуватися, адже сама багато років життя віддала роботі на хлібозаводі села Миропілля.

Ми щиро вдячні їм за те, що мають добре серце, уважно і з розумінням ставляться до наших бід. Бажаємо Оксані і Олександру щастя, добра, успіхів у житті.
З. ЛОГВИН, ветеран праці,
с. Миропілля.

http://krasnews.at.ua/news/ne_minajut_odinokikh/2017-02-07-7359

Джерело:

Краснопілля