Краснопільський район. Oб’єднyвaтиcя, чи нi, ocь y чoмy питaння.

Нові закони – чергові дискусії. Жителі українських міст і сіл мають об’єднатися і створити громади. Після цього, переконують експерти, жити стане краще і багатше. Не гірше, як у Європі. Адже за основу вітчизняної моделі територіального розподілу спеціалісти взяли саме європейський досвід. Територіальне об’єднання громад, на думку авторів закону, дасть можливість вирішувати питання місцевого значення спільно. Думки українців з приводу цього розходяться, серед них є й ті, хто явно невдоволений такими змінами в законодавстві, мовляв – добровільне об’єднання не дуже і добровільне. Із скрипом, потугами, але дістався процес децентралізації і до Сумщини, де вже 18 грудня у 14 громадах відбудуться перші вибори в тому числі і в Миропільській. Триває робота по створенню Краснопільської ОТГ, до якої дали згоду приєднатись 5 сільських рад. Щодо інших семи рад: Тур’янська, Мезенівська, Славгородська, Покровська, Ряснянська, Грабовська, Бранцівська, то в якому напрямку буде їх подальший рух, наразі невідомо. Аби почути їх думку з цього приводу, в райдержадміністрації вкотре ініціювали зустріч сільських голів, сільського активу. Але захід, що планувався для сільських голів, за їх відсутності, перетворився у прес-конференцію.

НЕ ДЕШЕВА САМОСТІЙНІСТЬ

– Наше завдання, як районної влади, максимально поінформувати громаду про ті, в тому числі негативні наслідки, що очікують ради, які не бачать себе в об’єднаній громаді, – пояснює голова райдержадміністрації Ю. А. Яремчук. – Ми будемо жити у трьох бюджетних реаліях. З 1 січня 2017 року буде формуватись бюджет Миропільської ОТГ, яка з березня має перейти на прямі відносини із Міністерством фінансів. Також здійснюватимуться перші кроки по формуванню бюджету Краснопільської ОТГ, а це Краснопілля і ще поки п’ять сільських рад. Третя реальність – районний бюджет, який залишається.

Одна з проблем – утримання закладів освіти. Це проблема не одного року, грошей не вистачає постійно. Але в минулі роки кілька мільйонний дефіцит (в минулому році майже 7 мільйонів гривень) покривали за рахунок загального районного бюджету, за рахунок якого, будемо говорити відверто, утримували деякі сільські школи. Сутужно було і в цьому році, але знайшли вихід дофінансуванням із районного бюджету, бюджетів деяких сільських і селищних рад. В тому числі і з бюджету Миропільської сільської ради. Тепер це вже самостійна громада, яка свої гроші залишить у себе для фінансування своїх закладів освіти, медицини тощо. Отже питання до тих сільських рад, які не бачать свого майбутнього в Краснопільській ОТГ – за рахунок чого перекривати нестачу цих мільйонів? Треба дивитись реально на речі – в районі таких грошей просто не буде і треба бути готовими, що утримувати заклади освіти, і не тільки їх, доведеться самим, без сподівань на “район”.

СЬОГОДНІ – КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН, ЗАВТРА – СУМСЬКИЙ ПОВІТ?

Не випадково слово “район” взяв у лапки, адже вже сьогодні нам треба готувати себе морально до того, що Краснопільського району в тому форматі, до якого звикли, в недалекому майбутньому не буде. Чи будуть це повіти, чи якісь інші територіальні утворення, наразі невідомо, як зрештою і їх кількість. Може три, може п’ять. Один з проектів нового “районування”, який після оприлюднення в соцмережах викликав неабиякий резонанс, передбачає, що ті населені пункти, які об’єднуються в Краснопільську ОТГ, будуть відноситись до Сум (чи Сумського повіту?), а ті, що не об’єднуються – до Охтирки. Безумовно, не факт, що даний проект – остаточно вірний, але диму без вогню не буває. Визнають це і очільники району.

– Так, бачили цю публікацію в інтернеті, до її достовірності можна ставитись по-різному, але справді може виявитися так, що голові села доведеться дивитись в очі односельцям, відповідаючи на незручні питання: “Чому ми не в Сумському районі, а в Охтирському?”. – відповідає Ю. А. Яремчук. – А тому що за особистими амбіціями було втрачено дорогоцінний час для добровільного самовизначення, тож в один прекрасний момент в адміністративному порядку було визначено, що буде саме так, а не інакше. Довелось читали коментарі, в яких нам, як представникам влади, дорікають, що ми не відстоюємо проблеми району, його цілісність. Але як можна відстоювати громаду, яка сама не може чи не хоче вирішити для себе, чого вона хоче? Це ж очевидно, що держава свої фінансові ресурси зосереджує в першу чергу на тих громадах, які роблять реальні кроки до об’єднання.

– Ми об’їздили всі села, зустрічались із сільським активом, доносили, що нам не уникнути реформ, – продовжує В. О. Савоненко. – В одному селі люди були налаштовані категорично проти об’єднання, але після двогодинних дискусій, питань, відповідей вони переважною більшістю проголосували за об’єднання. Причому вимагали від сільського голови не прикриватися фразою “як усі”, а принципово продемонструвати своє бачення. Домоглись. Проголосував за об’єднання. Причина? Бо не завжди сільські голови говорять односельцям правду про перспективи об’єднання, при цьому не обраховуючи реально фінансову самостійність своєї громади на майбутнє.

НЕ ШТУЧНІ ПЕРЕПОНИ, А РЕАЛЬНІСТЬ

Слухаючи не веселі, але обґрунтовані відповіді представників районної влади, виникають питання: то невже такі сумні перспективи очікують громади, які зробили ставку на самостійне майбутнє? А в нас в районі таких аж сім, які очолюють без перебільшення мудрі, досвідченні сільські голови, які на місцях бачать, що краще, а що – ні для їх громад. Виходить, що мова йде ніби й про добровільне об’єднання, а на справді умови створені такі, що іншого виходу, як об’єднуватись, немає?

– Повірте, ніхто не ставить ультимативно питання – або об’єднуйтесь – або буде все погано, це справа громади і більше нікого, відповідають Ю. А. Яремчук та В. О. Савоненко.
– Це не створення штучних перепон, мова йде про реальні речі. Рано чи пізно перед громадою постане дилема: вкладати кошти у розвиток села, будівництво водогонів, доріг тощо, чи левова частка цих коштів піде на утримання закладів освіти? Децентралізація, об’єднання територіальних громад для того й запроваджується, щоб громади стали фінансово сильними, щоб самі рахували і розпоряджались власними коштами. Формується Краснопільська громада, яка цілком логічно має право при розподілу коштів на освітні заклади заявити: “Шановні, давайте на нашу опорну школу кошти у повному розмірі, а не за якимись там формулами. А якщо ви не з нашої громади – платіть за навчання, за дитсадок”. Такі ж питання виникатимуть і при формуванні лікарень. Це не питання лише нашого району, а всіх громад, які вже починають рахувати свої гроші і це нормально.

ВЕЛИКИЙ БОБРИК – ВЕРХНЯ СИРОВАТКА: НАВІКИ РАЗОМ?

Якщо ми вже давно знаємо про створення Миропільської громади, а також вивчили на пам’ять, хто хоче і не хоче об’єднуватись із Краснопільською ОТГ, то про те, що ще у минулому році Великий Бобрик вирішив поєднати своє майбутнє із Верхньою Сироваткою, до останнього часу знали не всі. Що чекає це об’єднання в майбутньому? – цікавлюсь у представників районної влади.

– Чекає великий знак питання, – відповідає Ю. А. Яремчук. – Для початку процесу створення громада повинна отримати висновок Кабінету Міністрів України. На минулому тижні мали б внести на розгляд Верховної Ради Постанову про утворення громад суміжних районів, але її не внесли, тож руху по створенню таких громад поки немає. Наприклад, Тернівська громада, яка передбачала об’єднання населених пунктів Буринського і Недригайлівського районів, отримала відмову, хоч значно раніше подала на затвердження необхідні документи. Так, сільські громади проводять засідання робочих груп, це добре, але на мою суб’єктивну думку – у створенні такої громади немає шансів у короткостроковій перспективі.
Записав О. МОЦНИЙ.
Газета “Перемога”

Джерело:

Краснопілля