Тpeбa pятyвaти нe шкiльнi cтiни, a дiтeй, якi зaлишaютьcя бeз мaйбyтньoгo

Відомий сумський громадський діяч, медіа експерт, колишній депутат Сумської міськради Олександр Хоруженко тепер займається просуванням адміністративно-територіальної реформи на Сумщині. Про те, як створюються нові об’єднані громади, про перешкоди на цьому шляху і про те, як все буде далі, він розповів в інтерв’ю для SumyToday.

– Олександре, як правильно називається зараз твоя посада?

– Зараз я є координатором регіонального офісу реформ. На цю посаду я був призначений за результатами конкурсу, який провів Кабмін разом з GIZ Ukraine. Але зараз ця посада трансформується і вже на цьому тижні прем’єр-міністром разом з європекомісаром Ханом буде оголошено про відкриття Центрів розвитку місцевого самоврядування в кожній області, як ресурсних і аналітичних центрів для(1) посилення спроможності ключових суб’єктів на національному, регіональному та місцевому рівнях з метою реалізації регіональної політики та реформи децентралізації, а також (2) вдосконалення адміністративних послуг на місцевому рівні для громадян України. Ця Програма працюватиме до 2020 року.

– В чому полягає суть адміністративно-територіальної реформи?

– Ми ламаємо старий, ще радянський адміністративно-територіальний поділ, створюємо нові об’єднані громади навколо перспективних центрів тяжіння і розвитку.

– А чи так потрібно було ламати старий устрій? Може краще його було допрацювати?

– Ні, допрацювати його б не вийшло. Взагалі, є маса причин ламати району систему. Нам закидають, що ми провадимо територіально реформу задля економії грошей. І так і ні, бо радянська система була розрахована на іншу демографію, на інші доходи, іншу сферу планування і так далі. Ця система вже багато років як померла і не дає розвиватися далі. То її треба демонтувати і вибудовувати нову, використавши європейський та світовий досвід. А він показує, що необхідна передача повноважень з центру до громад. Фактично, ми в Україні зараз копіюємо досвід Данії, яка почала свою реформу наприкінці 70-х років і закінчила все тільки в 2007 році.

– Але питання грошей все одно залишається головним?

– Так, бо така бідна країна, як наша, не може витрачати величезні кошти на наявну інфраструктуру. Конкретний приклад: навчання однієї дитини у Сумах обходиться бюджету приблизно у 9,3 тис. грн. на рік. Це комуналка, зарплати вчителів і так далі У Сумському районі ця сума збільшується до 10,5 тис. грн., але є села і школи, де навчання однієї дитини обходиться державному бюджету до 50 тис. грн. на рік! Це ті школи, де залишилося 20-30 дітей!

Зараз всі спекулюють, що треба зберегти стіни, вчителів, школи, але ніхто не думає про дітей. Треба ж зберігати не шкільні стіни, а майбутнє дітей! Бо вже зараз чітко видно, що у таких маленьких школах діти отримують низький рівень знань. І, фактично, в нас є втрачене покоління, бо діти з таких шкіл, здебільшого не зможуть кудись поступити. Вони не зможуть продукувати знання, єдине що вони зможуть – це обслуговувати когось чи щось.

Тому, коли мені кажуть в маленьких селах, що понад усе треба зберегти школу, я наполягаю, що думати треба не про стіни, а про дітей. Краще закрити школу в якій вчиться 20 дітей і вона обходиться у кілька мільйонів на рік, на зекономлені гроші купити автобус і возити дітей в опорну школу, де вони отримають нормальну освіту. Тобто треба рахувати економіку. І розуміти, що кожна громада – окрема історія і в кожному випадку треба приймати рішення окреме. І ми наполягаємо, щоб ці непрості рішення приймали безпосередньо громади. Бо на місцях значно краще знають, що і як. Але в будь-якому разу не можна нічого не робити.

– Тобто реформа передбачає укрупнення громад?

– Так, бо інакше громади не будуть спроможними. Здійснювати ті функції, які їм передасть держава. Зараз часто є таке, що сидить голова сільради, у нього бюджет в кілька тисяч гривень, він навіть дах над сільрадою не може відремонтувати, який там вже благоустрій села! Немає грошей, немає людей, а сільрада є. В ідеалі ж громада має складати 7-10 тисяч людей, а краще 12 тисяч. Тоді будуть і гроші, буде нормальний депутатський корпус. То ми намагаємося, щоби створювалися громади саме такого розміру, не менше.

Згідно перспективного плану, затвердженого Сумською облрадою, в області має бути створено близько 55 нових громад, які будуть об’єднуватися у 5 повітів/районів з центрами в Сумах, Шостці, Конотопі, Ромнах та Охтирці. Кожен з повітів матиме не менше 150 тисяч населення. Ось такі плани. Звісно, що можливо будуть якісь зміни. Наприклад, є конфлікт між Глуховом та Шосткою, стосовно того, де буде новий центр повіту. Мішель Терещенко наполягає, що це має бути Глухів з його історією. Подивимося, чим це все завершиться.

– А що буде з нинішніми районами?

– Наступного року ще існуватимуть дві паралельні системи: старі райони і нові громади. При цьому нові громади будуть повністю виведені з підпорядкування районів. У громад будуть прямі фінансові відносини з Кабміном, як це зараз відбувається у міст обласного підпорядкування. Тобто громада напряму буде отримувати субвенції з Кабміну, районна влада буде займатися тими селами, які не увійшли до нових громад. Звісно, це трохи маразм, але його треба бути пережити.

А вже 1 березня 2018 року, згідно попереднього плану реформи,обласна адміністрація, районні ради та райдержадміністрації будуть ліквідовані, замість них будуть функціонувати нові громади і повіти, обласні і районні/повітові префекти. Треба розуміти, що ця реформа безповоротна, відіграти назад її вже не вийде. Минулого тижня Мінрегіонбудом був оприлюднений проект закону про новий адміністративно-територіальний устрій, в січні 2017 року очікується, що до нього буде додаток з новими територіально-адміністративними одиницями.

– А що буде якщо якесь село не схоче створювати нову громаду?

– Тоді це село приєднають до нової громади адміністративним способом, примусово якщо хочете. Тому, робити все потрібно вчасно. Передбачається, що територія України буде повністю вкрита територіями громад, тобто якихось «нічийних» сіл не залишиться. Буде повсюдність громад. Тому я і кажу на зустрічах з селянами, що хочете ви, чи ні, реформа буде проведена. І або ви будете брати в ній участь і отримувати преференції для своїх громад, або втратите всі можливості впливати на ситуацію. Але по-старому все не залишиться, як би цього не хотілося.

– А про які преференції іде мова?

– Держава стимулює створення нових громад, виділяє для них серйозні гроші. Тільки на наступний рік заплановано, що нові громади Сумщини отримають не менше 75 млн. грн. з Державного фонду регіонального розвитку. З тої його частини, яка буде виділена на Сумську область. Думаю, що з усіма коштами і бюджетними і іноземних донорів, мова буде іти десь про 200 млн. грн. Зокрема, всі кошти Державного фонду розвитку будуть іти тільки новим громадам. Лідери процесу створення громад, Дніпропетровська, Хмельницька та Тернопільська області, вже зараз отримують сотні мільйонів гривень. Це чудова можливість для нових громад розбудувати свою інфраструктуру. Тому я і вся команда з облдержадміністрації, яка займається реформою, переконуємо людей в районах створювати нові громади, писати проекти і отримувати гроші від держави на реалізацію цих проектів. Таке фінансування не буде тривати вічно, тому більше отримують ті, хто перший почне.

От, наприклад у Червоному і Сироватці не було коштів на утеплення шкіл. Зараз там створена нова громада, готуються нові проекти і кошти будуть отримані. За рік Нижню Сироватку вже не впізнаєш! Погано тільки те, що ми почали з запізненням. В Тернопільській області в минулому році було створено 26 громад, а на Сумщині лише одна – Березівська в Глухівському районі, то гроші пішли переважно не до нас. Але зараз ми змінюємо ситуацію і закликаємо всіх поспішати розробляти проекти, щоб отримати державне фінансування. А потім і допомогу від європейських урядів, зокрема уряд Швеції серйозно зараз розглядає можливість профінансувати створення більше сотні ЦНАПів в країні.

– Одразу хочеться спитати про корупційні ризики засвоєння таких великих бюджетних коштів.

– Ризики, звісно будуть, але, мені здається, вони будуть зменшуватися. Бо рішення про те, куди і як витрачати кошти будуть прийматися не в Києві, і не у Сумах, а керівниками громад на місцях. Самі громади будуть вирішувати, що їм робити: будувати дорогу, роботи вуличне освітлення, водогін, чи утеплювати школі. Будуть писатися проекти, які розміщуватимуться на сайті Кабміну. Там можна буде все відслідковувати. Ну і самі громади мусять слідкувати за використанням коштів. Там активістам вистачить роботи, бо моніторити тепер прийдеться великі обсяги фінансування.

– А коли «манна небесна» з боку держави закінчиться, на що можуть розраховувати нові громади? Чи не будуть вони приречені на зубожіння?

– Думаю, що ні. Бо для нових громад суттєво збільшується податкова база. Зокрема, їм буде залишатися 60 відсотків податку з доходів громадян, а також 5% акцизу.

Окрім того, передбачається, що громадам буде належати вся земля, а це теж доходи. То об’єднані громади будуть фінансово спроможними. Хоча, звісно, їм буде треба добре подумати, щоб за перші роки не проїсти державну підтримку, а створити точки економічного зростання, які забезпечать громаді перспективу.

До реформи в України існувало 11 520 територіальних громад: із них 458 міських, 783 селищних і 10 279 сільських. Після завершення об’єднавчого процесу заплановано створення приблизно 1500 потужних дієздатних громад в межах всієї країни.

– З твоїх дописів у фейсбуці бачу, що не завжди процес створення об’єднаних громад іде легко.

– Так, бо доводиться враховувати дуже багато інтересів. Наприклад, два села не можуть поділити, де буде центр громади. Чи багате село не хоче приєднувати до себе бідне. Цікава ситуація з Сумами. До них би може хтось і хотів приєднатися з навколишніх сіл, але міська влада цю роботу не проводить, нікого не запрошує. Здавалося б чому? А відповідь проста: бо якщо до Сум доєднаються ще села, буде створена нова громада і в ній мають бути проведені нові вибори. Ані мер Сум, ані його політична сила не хочуть витрачатися на нову виборчу кампанію, тому і не запрошують нікого приєднуватися до міста.

Або от в Охтирському районі створювали об’єднану громаду з центром в Груні, то кілька голів сусідніх сільрад були проти. Вони з’їздили на Полтавщину, подивилися, як нові громади отримують державне фінансування і ті голови сільрад стали справжніми прихильниками процесу об’єднання. Взагалі, легко ніде не було, але одна справа, коли іде діалог.

Люди критикують, лаються, але розуміють, що реформу не спинити і налаштовані знайти порозуміння. А інколи діалогу не буває. В одному з сіл на півночі, ми проводили зустріч в середині дня і вже у клубі не було жодного тверезого. Ну і розмови, як такої не вийшло. В іншому випадку дивимося, що в одному районі громади зовсім не створюються.

Викликаємо тамтешніх голів сільрад, говоримо, переконуємо, а вони посміхаються. Мовляв «Нам це не потрібно, у нас і так все добре». Як же добре, коли жалюгідний бюджет, якого ні на що не вистачає, а тут можна отримати від держави мільйони. А ці товариши сидять, кажуть: «А нам не треба. Ми ще два роки протримаємося і добре». А що буде за два роки їх не хвилює. І це просто вбиває.

– А чи взагалі є селах люди, спроможні очолити нові громади, бути там головами, працювати у радах та виконкомах?

– Людей не вистачає і це проблема. Але якщо в громаді нормальна чисельність, то, зазвичай, знайдуться і люди, які зможуть працювати в управлінській ланці. Тут треба ж пам’ятати, що в кожній новій громаді буде створений Центр надання адміністративних послуг, куди, в ідеалі як у front office, люди будуть подавати документи і отримувати всі необхідні адміністративні послуги. Вже насьогодні таких послуг близько 150.

З часом їхня кількість буде збільшуватися. Думаю, що з часом, ці послуги включатимуть навіть видачі паспортів і реєстрації зброї. Ці ЦНАПи, вони мають розміщуватися десь в центрі громади, щоб жителям було зручно доїхати. Тобто, ЦНАП можна побудувати на перехресті, головне, щоб зручно. Ці ЦНАПи – це і з півдесятка робочих місць і гроші для бюджету громади за надані послуги.

– Так розумію, що ти виїздиш на зустрічі з селянами не сам, а разом з цілою командою.

Так, ми їдемо разом з заступником губернатора Олександром Марченком, групою експертів з Асоціації міст України, а також з групою людей в облгосадміністрації, яка вичитує висновки, працює з ЦВК та Кабміном. Роботи дуже багато, на результат працюють всім. Але процес іде і я думаю, що назад вже дороги не буде.

http://sumynews.com/direct-….butnoho

Джерело:

Краснопілля