Тpyдiвник дyмки
У ці весняні дні, в Угроїдах, Краснопільського району 28 квітня 1967 року народився наш ювіляр, Будко Олег Іванович . Прожито півстоліття!
Мудрість в тому, щоб знайти дійсну ціну всьому, що знаходиться з тобою і коло тебе.
“Треба пам’ятати, – писав М.О.Добролюбов, – що будь-яке почуття перш, ніж відбитися в серці, повинно з’явитися в мозку, як думка, як усвідомлення враження, і вже звідти вплинути на організм, і проявитися в битті серця. Отже на почуття необхідно знову діяти через думку”. Треба бути трудівником думки, розумова праця – чи не найважча праця для людини. Мріяти легко і приємно, а думати важко, але необхідно. Про такого трудівника думки, нашого ювіляра, я сьогодні маю написати. Я працювала з Олегом Івановичем більше 10 років, тому думаю – знаю його добре. З людиною треба пройти випробування, щоб вичислити його моральне кредо, тому що моральні принципи закладаються в дитинстві, а характер формується з віком.
Дитинство Олега Івановича пройшло в мальовничих Угроїдах. У 1984 році закінчив Угроїдську ЗОШ І-ІІІ ступенів, вступив до Харківського автотранспортного технікуму, спеціальність – експлуатація автотранспорту. У 1987 році закінчив денне відділення технікуму і за направленням працював в Угроїдському цукрокомбінаті три роки, з 1990-1996 року працює лаборантом в Угроїдській ЗОШ.
Працюючи в школі зарекомендував себе з позитивного боку. Потім переходить працювати в Угроїдську сільську раду, де з 1996 по 1999 рік обіймає посаду службовця, відповідального за субсидії. З квітня 1999 року по теперішній час працює землевпорядником селищної ради. На цій посаді він зарекомендував себе як відповідальний, пунктуальний, органі-зований і великий “дипломат”. Як і у кожного, у його житті бувають миттєвості гарні і не дуже, але Олег Іванович завжди з усіма негараздами справляється бездоганно. Які б не були складнощі в його роботі, адже вона пов’язана з людьми, у яких часто виникають суперечності з приводу земельних ділянок, Олегу Івановичу вдається “розрулити” ці ситуації з гумором, адже гумор сприяє терпінню.
Ще він веде трудовий архів Угроїдської селищної ради з 2005 року, за сумлінну працю відзначений подяками і грамотами. Неодноразово обирався депутатом нашої селищної ради. А ще наш землевпорядник – скромна людина, яка ніколи не втрутиться у чужі справи, що його не стосуються. Є у нього ще й захоплення всього життя – історія рідного краю, тож нерідко свій вільний час він присвячує пошуку чогось нового, дуже часто його можна побачити у Сумському архіві. Також гарно знає свій родовід по материнській і батьківській лініях.
Колекціонує все незвичайне, навіть у його робочому кабінеті зібрані глиняні глечики, горнятка, старовинні вугільні праски, “бевкають” старі годинники, на стінах фотознімки з часів громадянської та Другої світової війни. Все це трохи спантеличує, потім чуєш розповіді, які часто містять у собі загадки. Ще він займається фотозйомкою, ним зібраний альбом із світлин наших односельчан, які проходили службу в рядах РА, ВМФ, прикордонних військах.
На пам’ять приходить і той час, коли він починав збирати колекцію військового обмундирування часів Радянського Союзу від рядового до полковника усіх родів військ. Трепетно відноситься до кожної деталі, дрібниці. Про рушниці, набої і всілякі військові предмети може говорити до безкінечності, іноді знає таке, чого в книгах не завжди прочитаєш.
Ще у Олега є одне захоплення – філателізм. У нього дуже багато марок, не зізнається скільки, говорить, що це таємниця, але основне їх направлення – техніка, автомобілі, локомотиви, кораблі, літаки. Наш ювіляр є також мисливцем, знає всі лісові стежки, хащі, долини.
Ще займається охороною природи – це вічна проблема, він хоче зберегти, збагатити її, навчити цьому молоде покоління, прищепити таку ж любов до краси і праці, яку сам має від своїх батьків. За його ініціативи в Угроїдській селищній раді засновано ландшафтні заказники місцевого значення “Шевців Яр” та “Біликів” у 2008 році, ботанічні пам’ятки природи місцевого значення балка “Глибока”, парк “Харитоненків” у 2010 році.
Для батьків він турботливий син, дорога серцю людина, яка піклується про них. Також у Олега Івановича багато друзів, яким завжди прийде на допомогу у будь який час. У душі він лицар, романтик, у нього є якийсь невловимий шарм. Дуже хочеться, аби наш Олег Іванович був щасливим, адже й досі не має справжнього щастя, своєї другої “половинки”. Від громади, депутатів, друзів, сусідів, знайомих, близьких і далеких, кумів, колег по роботі ми тобі, шановний наш Олег Іванович, бажаємо Божої благодаті, удачі, щастя, здоров’я, миру, творчого завзяття, знайти своє кохання і надалі любити свою землю, як співається у пісні В.Висоцького:
Материнство не взять у Земли,
Не отнять, как не вычерпать моря.
Кто поверил, что землю сожгли?
Нет, она почернела от горя.
Она вынесет все, переждет,
Не записывай Землю в калеки.
Кто сказал, что Земля не поет,
Что она замолчала навеки?!
Нет! Звенит она, стоны глуша,
Изо всех своих ран, из отдушин,
Ведь Земля – это наша душа,
Сапогами не вытоптать душу.
Л.ПРОКОПЕНКО.
Газета “Перемога”
| Джерело: | Краснопілля |  |