Українські технічні робітники в складі Української та Європейської родини
Автор: c'v
Опубликовано: 219 дней назад (14 июня 2011)
Редактировалось: 6 раз — последний 25 июня 2011
Настроение: Надія на краще, позитів
Играет: Pol Maria, Joe Daesin
+2↑
Голосов: 4
В настоящее время многие украинские специалисты стремятся реализовать свой научно-технический потенциал в соседних европейских странах. Причины для этого всем хорошо известны. При этом у наших специалистов часто возникают трудности с подтверждением их квалификации за рубежом. В связи с этим многие отечественные ВУЗы в настоящее время начали предлагать своим студентам возможность получения дипломов международного образца. Эти документы действительны во многих, как принято говорить, цивилизованных, странах. По-моему, это очень хорошее начинание для молодых украинских специалистов, поскольку у них появляется альтернатива поиска достойной работы по специальности как у себя дома, так и за рубежом. Однако, при этом существует определенное опасение, что всё большее количество самых активных и талантливых украинских выпускников учебных заведений будет выезжать на работу в другие государства. При этом многие из них останутся за границей на ПМЖ. Таким образом возникает противоречие - диплом международного образца для студентов-выпускников это, конечно, -благо и элемент свободы выбора, а для государства и народа Украины?.. Что Вы думаете поэтому поводу, уважаемые читатели?
← Роздуми про логіку виживання та розвитку нації | Покрова – пора весіль. Як правильно одружуватись? →
Комментарии (18)
Larisa (78.30.240.57) 25 июня 2011 в 20:09 +3
Мне кажется, что если бы у нас на Украине была возможность полностью реализовать себя и при этом за свой труд получать достойную оплату - то никто бы не стремился отсюда уехать. И потом, у большинства родные проживают здесь, не каждый решиться быть далеко от родствеников - это очень сложный выбор.
Выпускник ВУЗа, который знает, на что он способен, естественно захочет применить свои знания на практике и получать от этого материальное и моральное вознаграждение. И если о найдет такую работу не на Украине, а за границей, то его выбор будет вполне естественным.
Печально, но факт остается фактом...
sova (82.145.211.71) 28 июня 2011 в 01:17 +4
Справжні патріоти ніколи не втікають з рідної країни. Особливо в погоні за грошима,чи не так?
komandor (78.30.240.57) 28 июня 2011 в 12:03 +2
Для sova. Патріотизм - це стан душі, а не діагноз! Де Ви бачили патріотів серед рабів?
Котельбух (82.145.208.163) 28 июня 2011 в 21:48 +3
Чи поважали б ви Т.Г.Шевченка чи нашого земляка П.А.Грабовського якщо б вони в ті скрутні моменти свого життя
(ссилки, переслідування,заборона писати, малювати, тощо) дременули за кордон?
Ці величні постаті були і рабами і патріотами, Але ми їх пам*ятаємо і цінуємо як патріотів з великої букви.
P.s.Кожен для себе вирішує - бути рабом, чи патріотом.
komandor (78.30.240.57) 28 июня 2011 в 22:34 +1
Раб - це теж стан душі! Бідність з матеріальної точки зору - не є ознакою рабства. Переслідували вищевказаних людей саме за самобутність, вільне мислення, і за сміливість висловлювати власні думки, а це аж ніяк не говорить про приналежність їх до рабів. І покидало їх життя по світу білому. І невідомо, якщо була би така можливість, чи не виїхали б вони за кордон, але твори цих геніальних людей не перестали б бути від цього менш цінними. На чужині патріотичні відчуття ще більш загострюються. З огляду на вищесказане не погоджуюсь з вживанням відносно Грабовського і Шевченка визначення - раби і патріоти. Це особистості, люди з великої букви і састосовувати для них таке визначення зовсім недоречно. Для них Іркутськ та Оренбургський край теж не були Батьківщиною!
P.s Раб не здатний вирішувати ким йому бути.
sova (82.145.208.187) 29 июня 2011 в 02:59 0
komahdory    1 Не згодна з визначенням що ми (Українці) раби.
               2 Це ви порівнюєте Українців з рабами
               3 В мене завжди є вибір ким бути
komandor (91.200.46.106) 29 июня 2011 в 08:06 +2
sovi 1. Де Ви побачили визначення стосовно Українців?
     2. Не бачу і натяку на такі порівняння у своїх коментарях.
     3. Людина створена вільною і право вибору завжди є.
Чому у Вас таке сприйняття абстрактного визначення?
Rvovk (82.145.211.93) 29 июня 2011 в 06:38 +1
Уперед! Годі скніти рабами,
Час кормигу гидливу знести!
Наші кубла нам стануть гробами,
Швидко знівечать ясність мети.
(П.А.Грабовський)
Rvovk (82.145.211.93) 29 июня 2011 в 06:41 0
для komahdorа      А Вас я попрошу не оскорблять нацию!!!
komandor (91.200.46.106) 29 июня 2011 в 08:18 +2
Ваша репліка не має підгрунтя - дивіться відповідь sovi.
Larisa (78.30.240.57) 28 июня 2011 в 19:10 +3
Патриотизм — нравственный и политический принцип, социальное чувство, содержанием которого является любовь к Отечеству и готовность подчинить его интересам свои частные интересы. Патриотизм предполагает гордость достижениями и культурой своей Родины, желание сохранять её характер и культурные особенности и идентификация себя с другими членами народа, готовность подчинить свои интересы интересам страны, стремление защищать интересы Родины и своего народа. Исторический источник патриотизма — веками и тысячелетиями закреплённое существование обособленных государств, формировавшие привязанность к родной земле, языку, традициям. В условиях образования наций и образования национальных государств патриотизм становится составной частью общественного сознания, отражающего общенациональные моменты в его развитии.
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B7%D0%BC
sova (82.145.208.154) 29 июня 2011 в 04:12 +2
Рабство — насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей. Слово походить від старослов'янського слова "раб" або "роб", яким у слов'ян називали
робітника, людину, яка виконує ту, чи іншу господарську роботу. Пізніше з появою у світі рабовласництва, це слово стало вживатись у значенні — людина, яка виконує свої обов'язки примусово, яка
знаходиться у власності інших людей або організацій і яку можна розглядати як таку ж складову господарства як і худобу чи знаряддя праці, можна продати, обміняти, убити без її згоди.
1. її діяльність контролюється іншими особами за допомогою насильства чи погроз його застосування.
2. Вона знаходиться в певному місці і займається певною діяльністю не по своїй волі, а також позбавлена можливості змінити ситуацію за власним бажанням.
3. За свою роботу вона або взагалі не отримує платню, або отримує мінімальну оплату, що не покриває її потреб на захист, оздоровлення, лікування, освіту тощо
sova (82.145.208.154) 29 июня 2011 в 04:33 +1
для komahdor
Воспоминания А. Н. Мокрицкого °^ (рукописный дневник). О. Лясковская, Карл Брюллов, М — Л., 1940, стор
127 — 128.
К семи пришел я к Брюллову, там был уже Венецианов и брат его Федор, скоро пришел и Краевский и
прочел нам прекрасные стихотворения Пушкина: молитву «Господи, владыко живота моего» , «Русалку»,
несколько сцен из «Дон-Жуана» и «Галуб», сцены из быта чеченцев; до 12 часов продолжалось чтение; когда
все ушли, я остался один, говорил Брюллову насчет Шевченко, старался подвинуть его на доброе дело;
кажется, это будет единственное средство — через Брюллова избавить его от тяжелых, ненавистных цепей
рабства. Шутка ли: человек с талантом страдает в неволе по прихоти грубого господина [...]
p/s/ Почитайте біографію Шевченка.
Viktoria (165.193.102.220) 29 июня 2011 в 07:45 +1
Дорогі друзі!
Мне кажется, немного путаются понятия: рабство - как система устройства общества и рабство ДУШИ.
Шевченко и Грабовский, в каких бы условиях они не находились, в душе ощущали себя свободными.
Нельзя исключать, что среди людей есть "рабские душонки", которые подчиняются чьей-то воле, потому что сами ни на что не способны, и их это вполне устраивает.Напоены - накормлены, а остальное не важно. Как птички в золотой клетке, они не желают жить по-другому.
Котельбух (82.145.208.101) 29 июня 2011 в 10:02 +1
ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ
ДО УКРАЇНЦІВ
Українці, браття милі,
Відгукніться, де ви є;
Чи живі ще, чи в могилі
Давня слава зогниє?
Чи покраща доля наша,
Мине сором, що вкрива;
Чи до краю спита чаша,
Рабства чаша вікова?
Гей, докупи, певні діти!
Всіх веде мета одна:
Шлях любові та освіти
Нас навіки поєдна!
Tarantul(Володимир) (95.134.163.52) 29 июня 2011 в 09:43 +1
автор пише
многие украинские специалисты стремятся реализовать свой научно-технический потенциал в соседних европейских странах
це якщо спеціаліст навчався на Україні.... а якже ті українці які отримали освіту за кордоном в тих же самих
европейских странах
???
Котельбух (82.145.208.101) 29 июня 2011 в 10:08 +1
ЗАПОВІДІ.
Розумій і люби Бога по-рідному.

1. Не поклоняйся чужоземним поняттям Бога.
2. Самовдосконалюй розум, душу і тіло.
3. Вір у себе.
4. Люби родичів своїх.
5. Виховуй дітей своїх у дусі Рідної Віри.
6. Шануй духовність Предків своїх.
7. Шануй свята Рідної Віри.
8. Не самозабувайся на Чужині.
10. Не обмовляй.
11. Живи для добра Вітчизни.
12. Будь правдивим свідком.
13. Обороняй свої скарби і не привласнюй чужі.
14. Не люби ворогів народу твого.
15. Не будь рабом.
16. Не лишай у біді приятеля твого.
17. Не зневірюйся.
18. Люби дітей свого і чужого народу.
Лев Силенко. Святе вчення.
P.s. Хоч тут і більше заповідей чим ми звикли але мені подобається.
Котельбух (82.145.208.101) 29 июня 2011 в 10:33 +1
Я особисто вважаю що спеціаліст який пройшов навчання за кордоном, ще більше міг би принести користі рідній державі і своєму народу.
Але це воля кожного на благо якої країни він використає свій розумовий чи творчий потенціал.

← Назад