КPACНOПIЛЬCЬКI КAXЛI
Так, це не помилка. Дійсно, у Краснопіллі в давнині майстри виготовляли кахлі. Вироблення керамічної плитки розвинулося в XV-XVI століттях у Києві, Чернігові, Львові, Луцьку, Кам’янець-Подільську. А от, щоб у Краснопіллі…
Але звернімось до історичної літератури. У республіканській державній бібліотеці зберігаються “Записки Всеукраїнського археологічного комітету”, видані 1930 року. Тут надрукована невелика стаття відомого українського художника, в минулому директора Сумського державного музею Никонора Харитоновича Онацького “Знахідка старовинних кахоль у с. Краснопіллі на Харківщині”. Він розповідає про свою поїздку до нашого селища в 1926 році, де від людей почув про керамічні плитки з різними малюнками – “люди на конях”, “люди в брилях”, “люди з піднятими вгору руками”, “птахи” й “квітки” тощо. Вони знайшли їх “на краю села, біля станції”, де провалилася земля. Н. X. Онацький прибув туди і взявся за розкопки, бо здогадався, що провалювання виникли на тому місці, де випалювалися кахлі.
Невдовзі Н. X. Онацький знайшов дві печі, різні горшки, черепки, кахлі з жовтої глини тощо. Це свідчило про те, що в Краснопіллі було розвинене керамічне виробництво в досить широких розмірах. Митець робить висновок: “Переселенці з Задніпрянщини, які на протязі цілих століть здобули високу матеріальну культуру, принесли з собою в “дике поле” – на Слобожанщину різні знання й досвід у різних галузях народної творчості. Нове будівництво на нових місцях сприяло розвиткові кераміки. Відомо, що на Слобожанщині були дуже поширені груби з різними фігурами. В Сумах, наприклад, збереглося декілька таких груб з фігурними полив’яними кахлями”.
Кілька слів про знайдені кахлі. Їх виготовляли у спеціальних формах з узорами. Це доказ тому, що вони належать до старих часів, не пізніше другої половини XVII століття. Орнамент – рослинний. Центральна частина кахлів – листочок кульбаби. Нижче – коло з квіткою, з боків – профілеві листочки, а на тлі – пуп’янки з характерними рисами української орнаментики.
Н. X. Онацький знайшов два черепки з геометричним витиснутим орнаментом і два карнизових – з іншими мотивами.
Не знайшлося ні однієї кахлі з фігурним орнаментом (“люди на конях”, “люди в брилях” тощо). Через несвідомість жителів ці дуже цікаві пам’ятки стародавньої культури на Сумщині загинули назавжди. “Тим більший жаль, – пише Н. X. Онацький, – що кахлі з витиснутим орнаментом зустрічаються на Сумщині вперше”.
Крім цього, подаємо читачам цікаві історичні факти про Краснопілля, які знаходимо у науковій розвідці Н. X. Онацького. Наше селище було засновано на початку другої половини XVII століття. Фортеця своїми розмірами переважала Харківську і трохи поступалась Сумській.
Довжина її стін становила 3294 сажні. У 1730 році в Краснопіллі проживало 2323 чоловіки.
Знайомство з цими даними, без сумніву, принесе користь любителям історії рідного краю.
О. КОЗИР.
Газета «Перемога» 1971 рік.