Ми живeмo y вaжкий чac

Невже наші люди черстві?
Невже не сприймають болю?
Один же у полі не воїн,
Разом ми триматись повинні усі.
Підтримати хлопців в АТО,
Чим можем, добром чи грошима,
Бо хочеться миру усім нам,
Й лишити війну за дверима.
Невже наші діти зросли?
І кращі, ніж ми, поставали,
Вони всі добріші, ніж ми,
І небо нам мирне прихилять руками….

Ми живемо в важкий час, час переоцінки цінностей, час війни і миру, час становлення нашої нації. В усі часи народ підтримував свою армію, своїх захисників. В нашому селі Миропілля діти навчально-виховного комплексу на чолі з президентом школи Яною Іскрич стали ініціаторами волонтерського руху. Збір коштів, продуктів, засобів гігієни був приурочений до благодійного концерту в будинку культури за участю військового у відставці, волонтера, автора і виконавця своїх пісень Щеглова Володимира Олександровича та аматорів сцени.

Багато пісень дарував нам Володимир Олександрович. Дарували свої вірші Забаренко Володя, Симоненко Марія, читала власну поезію Фоменко Тетяна. Сльози наверталися на очі від почутого, від емоцій і вражень, як діти відчувають біль та лихо війни.

Неперевершені танці у виконанні дівчат під керівництвом Кулик Наталії Миколаївни були окрасою свята. А пісні наших солістів Денисенка Станіслава та Гавриченко Юлії захопили своєю мелодійністю та чарівністю. Володимир Олексан-дрович співав пісні про АТО, про Афганістан, про свою Батьківщину. Нікого не залишили байдужим і черствим його твори, а особливо дітей. Дітей , які прийшли на концерт, які внесли свій вклад не лише матеріально, а й душевно.

Виявляється, що наші діти кращі за нас, бо саме їх було більше, ніж дорослих, у залі будинку культури. Чисті дитячі сердечка співчувають іншим, допомагають, як можуть, вони справжні патріоти свого народу, своєї держави, які люблять і підтримують її. І ми віримо, що в нас все буде добре,бо наші діти найкращі.

Під час концерту проводився збір коштів. Гроші, продукти, засоби гігієни було передано керівнику волонтерської громадської організації “Краснопілля” Василю Лавріненку. Ми розуміємо, що це лише маленька краплинка, але вона вкрай необхідна нашим хлопцям на Сході нашої країни. Допомогу обіцяли передати до місця служби нашого земляка Терещенка Василя. Крім цього діти малювали малюнки, писали побажання, робили вироби, щоб підтримати тих, хто оберігає наш мир і спокій, дарували їм частинку свого серця. І нехай воїни знають – ми з ними. Дякуємо їм за можливість жити без вибухів і снарядів, за можливість працювати і навчатися під мирним небом, за можливість відпочивати, ходити а концерти, в кафе чи просто прогулятися вулицями села…
О.Шульга, Т. Степченко, О. Дзись.

Джерело:

Краснопілля